Через теплу безсніжну зиму минулого року Україна втратила 568,2 тис. га озимих культур і мільйони доларів на експорті продукції.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на rubryka.com.
Настала нова тепла зима, яка може призвести до негативних наслідків. Проблему слід негайно вирішувати на державному рівні. Поділилася думками Дар’я Лазарєва координаторка проєктів із питань зміни клімату, ГО «Екодія».
У 2020 році зміна клімату вдарила по аграріям і по наповненню українського держбюджету. Адже продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості відповідає за 44% експорту. Через теплу безсніжну зиму ґрунти не були достатньо зволожені, що посилило посуху влітку. Як наслідок — суттєві втрати врожаю. Зібрано 12,2 млн т пшениці, що на 37% менше, ніж 2019 року. Загалом із експорту с/г продукції недоотримано приблизно $115,5 млн. Остаточні суми ще підраховуються.
«Весняно-літня посуха нанесла значних втрат аграріям, які посіяли ярі культури (прим. — яра пшениця, жито, гречка, горох, квасоля тощо). Найбільше постраждала кукурудза. Повністю вона загинула на 203 тис. га, а на 718 тис. га отримано дуже низьку врожайність», — зазначив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на інформаційний запит.
Про протидію зміні клімату світові політики почали говорити ще на початку 90-х. Більше того, у 1992-му році підписали Рамкову конвенцію ООН з питань зміни клімату. Зараз головним міжнародним документом в кліматичній політиці є Паризька угода, підписана у 2015 році та ратифікована 190 країнами, включно з Україною. Її мета — не допустити підвищення глобальної температури вище 1,5-2°C відносно доіндустріального періоду, щоб запобігти кліматичній кризі. Для цього всі країни світу мають скоротити викиди парникових газів, які її спричиняють.
Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 36-42% від 1990 року. Зважаючи, що станом на 2018 рік викиди вже впали до 39% від 1990 року, ціль скоротити їх до 42% означатиме фактичне зростання викидів. Це не відповідає цілям Паризької угоди та може призвести до поглиблення кліматичної кризи. Проте, остаточне рішення щодо цілі зі скорочення викидів буде приймати Кабінет Міністрів України у 2021 році.
На сільське господарство припадає приблизно 12% викидів парникових газів. Цьому сприяє активний розвиток тваринництва, високий рівень розораності території, внесення надмірної кількості мінеральних добрив, що призводить до нітратного забруднення, виділення метану та інших парникових газів в атмосферу.
Українські агровиробники зазнають серйозних втрат через зміну клімату, але масштаб збитків можливо зменшити шляхом сталого розвитку галузі та екологізації промислового виробництва. Для цього потрібно звернутись до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Але оскільки воно ще не завершило реорганізацію в окреме міністерство, свої звернення щодо сільського господарства можна надсилати у Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та вимагати:
- запровадити ефективні заходи із адаптації до наслідків зміни клімату;
- сприяти поширенню коректної та достовірної інформації про зміну клімату та адаптацію до її наслідків серед аграріїв;
- розвивати органічний та агроекологічний підходи до ведення землеробства як малими, так і великими сільгоспвиробниками;
- забезпечити збільшення площі органічно сертифікованих земель.
Джерело: propozitsiya.com
