” data-title=”Брак персоналу змушує молочні господарства впроваджувати робототехніку” data-url=”https://kurkul.com/news/41728-kadroviy-defitsit-zmushuye-molochni-fermi-perehoditi-na-robotizatsiyu”> Брак персоналу змушує молочні господарства впроваджувати робототехніку 25 липня 2026 121 0
Галузь молочного тваринництва в Україні переживає один із найскладніших періодів: спостерігається гостра нестача робочої сили, зростають витрати на електроенергію, а також існує потреба відповідати європейським стандартам.
Фахівці вважають, що найближчими роками конкурентоспроможними зможуть залишатися лише ті господарства, які інвестуватимуть у роботизовані системи, автоматизацію процесів та підвищення виробничої ефективності. Це зазначено у спеціальному проєкті «Молочний парадокс: корів менше, надоїв більше, а в супермаркетах — імпорт» на сайті Kurkul.com.
Отже, сьогодні молочне тваринництво України стикається з безпрецедентними викликами:
Критичний дефіцит кадрів. Мобілізація та міграційні процеси спричинили гостру нестачу кваліфікованих працівників. За даними Асоціації виробників молока (АВМ), найбільше бракує операторів доїльних установок, ветеринарів, зоотехніків, водіїв та механізаторів сільськогосподарської техніки, а також сервісних інженерів для сучасного обладнання.
«Саме тому автоматизація та роботизація поступово стають не просто способом збільшення продуктивності, а й життєвою необхідністю. Роботизовані системи доїння, автоматичне годування, цифровий моніторинг стану здоров’я худоби та застосування елементів штучного інтелекту дозволяють суттєво зменшити залежність від ручної праці. Водночас такі технології вимагають значних інвестицій та висококваліфікованих спеціалістів для їх обслуговування. Тому без доступних програм фінансування темпи модернізації можуть бути недостатніми», — зазначає керівниця проєктів по співпраці із переробними підприємствами АВМ Олена Жупінас.
З експерткою солідарний Олексій Антонов з компанії GEA Group AG. Він підкреслює, що все більше господарств розглядають роботизоване доїння саме через брак персоналу.
«Зазвичай, невеликі господарства, де роль керівника виконує сам власник, обирають рішення з добровільним автоматизованим доїнням. А великі, структуровані підприємства з поголів’ям від 1000 голів великої рогатої худоби (ВРХ) розглядають групові автоматизовані системи доїння, які можуть бути реалізовані як лінійними системами DairyRobot R9650, так і роботизованими каруселями DairyProQ. Кожен обирає власний стиль управління», — додає він.
Вразливість до енергетичних коливань. Молочна ферма функціонує безперервно. Процеси швидкого охолодження молока та забезпечення належної вентиляції у великих приміщеннях для худоби потребують колосальних обсягів енергії. Перехід на альтернативні джерела (біогазові установки, потужні сонячні електростанції) потребує мільйонних інвестицій.
Вимоги євроінтеграції. Наближення до стандартів Європейського Союзу вимагає від українських ферм суворого дотримання екологічних норм (утилізація гною, скорочення викидів метану) та європейських стандартів добробуту тварин (animal welfare), що значно збільшує вартість будівництва нових комплексів.
Хто виживе та за рахунок чого?
Майбутнє ринку належить виключно високоефективним учасникам. Ключовими інструментами для виживання стануть роботизація (впровадження роботів-доярів для вирішення проблеми нестачі робочої сили), модернізація систем годування із застосуванням штучного інтелекту та ретельний комп’ютерний облік економіки стада. Ферми з низькою продуктивністю, де надої становлять менше 7 тис. кг на корову, неминуче покинуть ринок.
Український молочний бізнес впевнено рухається шляхом «американізації». Це означає остаточне домінування великих промислових мегаферм з поголів’ям від 1000 до 5000 і більше дійних корів. Лише такі масштаби дозволяють зменшити адміністративні та операційні витрати на кілограм виробленого молока, побудувати власні комбікормові заводи, встановити потужні системи автоматизації та диктувати умови переробникам.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.
#молочна ферма#молоко#кадри#євроінтеграція