Ринок добрив в Україні все ще нестійкий.
Ситуація на ринку добрив в Україні залишається хиткою через комбінований вплив Росії та глобальних тенденцій. Зокрема, російські та білоруські поставки калію і моноамонійфосфату впливають на вартість та наявність NPK, тоді як європейський сектор визначає вартість NP-добрив.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на “Агропортал”.
Залежність України від імпорту лишається значною: виготовлення добрив складає менше 2 млн т на рік, у той час як імпорт NPK та NP зменшився до 700 тис. т та 433 тис. т відповідно. Особливо хисткий сектор азотних добрив — карбамід в Україні майже не робиться (85% імпорт), а аміачна селітра та КАС залежать від потужностей певних підприємств.
Калій відіграє важливу роль у врожайності та якості сільськогосподарських культур. Світові лідери у виготовленні — Канада, Росія та Білорусь — тримають під контролем велику частину сектору, що підтримує високі вартості на хлористий калій ($360-364/т у 2026 році).
Ввезення нітратних добрив морем є скрутним через воєнні ризики — атаки на гавані та судна роблять транспортування небезпечним. Головними постачальниками селітри залишаються Польща та Болгарія, хоча ціни для України значно вищі, ніж на внутрішніх секторах цих держав.
Незважаючи на труднощі, ринок показує позитивну тенденцію: використання добрив у 2025 році піднялося до 5,2 млн т в порівнянні з 4,7 млн т у 2023 році. Однак брак деяких продуктів, зокрема аміачної селітри, залишається, а обмежене виготовлення та високі імпортні вартості створюють загрозу недостатнього внесення NP та NPK і втратами у врожайності.
Аналітики підкреслюють, що стабільність ринку залежить від розширення джерел постачання, розвитку внутрішнього виготовлення та контролю за світовими цінами на калійні та фосфорні добрива.
Нагадаємо, у січні 2026 року обсяги ввезення технічного амофосу марки 12:61 в Україну перевершили 6 тис. тонн. Це майже вдвічі більше, у порівнянні з аналогічним часом минулого року і в 4,6 рази більше, ніж у 2024 році.