25 листопада в сесійній залі Будинку рад зібралися керівники малих і середніх фермерських господарств, небайдужі селяни, громадські активісти, депутати.
Постійна комісія Черкаської обласної ради з питань агропромислового розвитку й земельних відносин обговорювала прийняття Верховною Радою в першому читанні Закону України №2178–10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення”.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на gazeta.ua.
Учасники засідання вважають, що законопроект про ринок землі іде в розріз з інтересами людей і виробників сільськогосподарської продукції. Зазначені в ньому підходи щодо запровадження ринку землі є поспішними.
“Продаж землі потрібний, але передчасний. Вони не з того почали, — говорить керівник депутатської фракції ВО “Черкащани” в обласній раді, керівник фермерського господарства “Агро-Вікторія Катеринопіль” 50-річний Олександр Коваленко. — Їм не треба було видумувати велосипед. Є аграрії, які давно працюють на цій землі. Підтримайте їх. Сучасним товаровиробникам дуже непросто — кредити, утримання соціальної сфери. Вони почувалися обдуреними багато років …
Ми стали сплачувати дуже багато податків. Сьогодні моє фермерське господарство здає приблизно на мільйон гривень молока щомісяця. З них сплачую 200 тисяч ПДВ. Порахував по своєму підприємству — з кожного гектара землі віддавав по 500 гривень на соціальну сферу. Люди йдуть — не можу не допомогти на розвиток села. Київський орендар і в селі не буває. Відсоток за оренду паїв нагнітають. На аукціонах до 35 відсотків вартості паю піднімають орендну плату. Що вирощувати на тій землі, щоб окупилося?
Законопроект про ринок землі — гра в одні ворота на користь олігархів. До цього ініціатори проекту не казали відкрито, скільки землі можна буде скупити в одні руки. Ховали, називали у відсотках. Маніпулюють, ведуть гру…”
“Не буде фермерів — не ждіть, городяни, дешевої й натуральної продукції. Хто корову триматиме? — говорить депутат облради від ВО “Черкащани”, гендиректор агрофірми “Шульц” на Городищині 64-річний Олександр Лупашко. — За молоко сьогодні одержуємо 10 гривень за літр, а в магазині коштує 28 із жирністю 2,5. Місцевий сільгоспвиробник розчистить узимку дорогу, відремонтує дитсадок, підтримає ФАП, подбає про підвезення школярів, профінансує День села. 2014-го хто першими почали допомагати захисникам? Фермери. Останню куфайку знімали, останню свиню різали, але своїх земляків забезпечували…
Для українського фермера має бути довічне користування землею. Вони побудували токи, гаражі, склади, комори. І тепер їм прийдеться землю викупляти. Ми не проти ринку землі. Я хотів би, щоб та бабка, якій 96 років і нема рідних і близьких, і ми сьогодні возимо їй орендну плату додому, могла продати свій пай. Але землю в неї повинна купити держава або об’єднана територіальна громада. І виставити на аукціон. А покупець повинен мати можливість узяти кредит під 3–5 відсотків і придбати цю землю. Я проти того, щоб, не враховуючи наших пропозицій, приймали закон про ринок землі”.
Пріоритетом має бути усунення недоліків закону, що викликають збурення у суспільстві. Мова про заборону продажу земель сільгосппризначення іноземцям. Про чітке обмеження продажу-купівлі кількості гектарів одному власнику. Про те, що обіг і викуп землі має здійснювати лише держава або територіальні громади. Про обов’язкове створення земельного банку.
“Кабінет міністрів запропонував фермерам 4,4 мільярда гривень на те, щоб вони купили землю. Не потребуємо подачок від держави на придбання землі, — каже депутат облради 53-річний Віктор Гончаренко. — Чи маємо ми моральне право продавати землю? Земля нам не належить. Повинні її передати нашим дітям, як самі отримали її у спадок від наших батьків. Через жадібність, байдужість і безграмотність можемо втратити всю Україну”.
Джерело: propozitsiya.com
