Вже три тижні в Україні працює ринок сільськогосподарських земель. Купувати землю можуть поки що лише фізичні особи і не більш як по 100 гектарів. В уряді кажуть: особливого ажіотажу немає, укладено лише трохи більше 1 400 угод.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на hromadske.
Одна з можливих причин — купувати в Україні землю ризиковано через рейдерство. Ще два роки тому колишній міністр економіки Тимофій Милованов в інтерв’ю hromadske попереджав: в унікальну українську землю не вкладатимуть гроші через «унікальні проблеми з рейдерством та судами».
Загалом минулого року в Україні зафіксували 849 випадків земельного рейдерства. Цього року вже заявили про 322 випадки — такі дані наводить система аналізу судових справ «Опендатабот». За цими цифрами нерідко стоять убивства, катування, підпали, знищення та «віджимання» врожаю.
Тетяна Руденко із селища Княжичі, що під Києвом, працює в сільському господарстві понад 40 років. На початку двотисячних очолила ТОВ «Княжицьке», а вже за 5 років, за її словами, почалися спроби рейдерського захоплення, з використанням підроблення документів, погрожували підпалити ферму й будинок, а також побиттям та стріляниною. У вересні 2018 року ферму спалили та спробували відібрати врожай. Була порушена кримінальна справа, але винні належним чином не покарані.
Щоби захиститися, фермерам доводиться створювати власні загони самооборони. З боку держави належного захисту вони не відчувають, а приватним охоронним структурам не довіряють.
«Вони (приватні охоронці — ред.) пропонують і юридичний, і силовий супровід. Але я ж бачу, що сьогодні вони прийшли нас захищати, а вчора відбирали у когось господарство. Нам простіше зібратися і самим захиститися», — каже Анатолій Гайворонський, керівник Асоціації фермерів у Дніпропетровській області.
Президент Асоціації фермерів України Микола Стрижак також переконаний, що створення загонів самооборони — найбільш дієвий спосіб захисту.
«Після того, як фермери об’єдналися та організували загони самооборони, у Кіровоградській області протягом року в сто разів зменшилась кількість бандитських нападів», — каже Микола Стрижак.
За його інформацією, найбільше силових захоплень відбувається в районах з найродючішою землею — це Кіровоградська, Дніпропетровська, Черкаська, Полтавська, Вінницька області.
Анатолій Гайворонський зазначає, що рейдерів наразі дуже важко притягти до відповідальності: «По-перше — робота наших правоохоронних органів; по-друге — закони написані так, що притягнути їх до відповідальності майже неможливо».
Гайворонський стверджує, що схема — вбивство під виглядом пограбування задля захоплення господарства — теж існує.
«Я всіх цих потерпілих дуже розумію, тому що я сам потерпілий у 9-ти кримінальних справах. Мені косили урожаї, палили техніку. У 2015 році злодії найняли дельтаплан і “бризнули” мені 530 га соняшнику — знищили його. Я їх усіх виловив і передав поліції. Жодну кримінальну справу наразі не доведено до кінця», — розповідає Гайворонський.
На його думку, фермерів убивають або доводять до самогубства, щоб скористатися часом, поки родичі загиблого вступлять у спадок:
«Поки спадкоємці увійдуть у спадок, має минути пів року. Тож він лишається неконтрольованим, а це має свої юридичні колізії, і, отже, це простіше зробити (перереєструвати на інших людей — ред.)».
Гайворонський вважає, що такі злочини прикривались на високому рівні.
«Раніше кошти заносили в юстицію, щоб коли фермер звернеться до комісії, яка має скасувати рішення реєстраторів, комісія затягувала б цей процес — для того, аби можна було захопити силою. Це добре продуманий та юридично організований злочин, за яким стоять високопосадовці», — розповідає він.
У міністерстві підтверджують, що раніше воно грало неабияку роль у рейдерських захопленнях, але запевняють, що наразі проблема вирішена.
«Знести голови цим “зміям гориничам” було нескладно. Але середня ланка залишилась. У людей, які мали досвід рейдерських захоплень, виникають ідеї спробувати знову», — розповідав нам міністр юстиції України Денис Малюська.
Він також скаржився, що справи щодо рейдерства не доходять до суду.
В Офісі протидії рейдерству, що працює при Міністерстві юстиції, розповідають, що протягом 2020 року до них надійшло майже 3 600 скарг щодо державної реєстрації. Розглянули з них майже 2 500. Але випадки, де є очевидні грубі порушення закону, обліковують окремо — їх розглядають за особливою процедурою.
«Рейдерства в нас нема. Це колишня юстиція вигадала таке слово, потім сказала, що це нове явище, а з ним боротися ми не можемо, тому що в нас недостатня законодавча база», — говорить Микола Стрижак.
Сприяти боротьбі з цим мають і суди, створивши таку собі «червону кнопку», за якою б суди швидко ухвалювали рішення про арешт, який одразу все блокує. Що б у рейдерів не було можливості все переоформити та перепродати.
Джерело: propozitsiya.com
