
Аграрії в окупованому Росією Криму стикаються з труднощами при збуті зерна. Через низький попит та обмежені потужності для зберігання частина фермерів змушена реалізовувати врожай нижче собівартості. Про це повідомляє видання «Крим.Реалії».
Згідно з даними окупаційного міністерства сільського господарства Криму, цього року на півострові планують зібрати понад 2 мільйони тонн зерна. Водночас внутрішній попит не покриває такі обсяги, а місцеві елеватори спроможні прийняти лише частину врожаю.
«Таку кількість зерна, яку ми виробляємо, ми самі не споживаємо — у нас уже утворився дуже значний профіцит», — зазначили в окупаційному відомстві.
Проблеми зі збутом вже позначилися на цінах. За словами одного з кримських агрономів, після збирання врожаю господарства зіткнулися з низьким попитом з боку оптових покупців. Ті, хто готовий купувати зерно, пропонують ціни, що не покривають витрати на його виробництво.
Власник великого сільгосппідприємства «Зеленогорск» Олег Зубков оцінює собівартість кілограма пшениці цього року у 12–15 рублів. Водночас у деяких випадках її вдається продати лише приблизно по 10 рублів за кілограм.
Ситуацію додатково ускладнюють дефіцит пального, проблеми з логістикою та перебої з електропостачанням. Через відключення електроенергії, зокрема, зупиняється робота зернотоків.
Окупаційна влада Криму обіцяє підтримати аграріїв фінансуванням логістики, пролонгацією кредитів та коригуванням лізингових платежів.
Водночас проблеми зі збутом вже впливають на плани фермерів щодо майбутньої посівної. За словами одного з них, частина господарств відмовляється сіяти озимі культури, оскільки за нинішніх цін не бачить у цьому економічного сенсу.
Ситуація із зерном у Криму погіршується на тлі проблем із російським експортом. Через українські удари по логістичних центрах, портах та порушення судноплавства в Азово-Чорноморському басейні російські експортери стикаються з перебоями у вивезенні зерна.
На цьому тлі в Росії ціни на пшеницю та ячмінь опустилися до найнижчих рівнів із 2024 року. Російські експортери також почали перенаправляти частину поставок із Чорного та Азовського морів до портів Балтії.
Проблеми з експортною логістикою створюють додатковий тиск на внутрішній ринок РФ та окупованих територій, де зростають залишки зерна і скорочуються можливості його збуту.
