Під час модернізації системи керування освітленням у пташнику часом недооцінюють якість її роботи на низьких рівнях світла. Саме там, де освітленість мінімальна, формуються нічний режим, плавний перехід до темряви, світанок, захід і делікатні технологічні сценарії. Якщо система у цій зоні працює грубо, мерехтить, дає стрибки освітленості чи має «мертву зону» димування, навіть якісні LED-світильники не забезпечать повноцінно керованого фотоперіоду.
Проблема полягає в тому, що для людини різниця між дуже низькими рівнями освітленості може здаватися незначною, тоді як для технологічного процесу в пташнику вона може бути суттєвою. Саме в нижній зоні система має м’яко переводити птицю між фазами доби, підтримувати нічне орієнтування, уникати різких подразників та не створювати зайвого збудження.
Багато систем димування добре працюють у середньому чи високому діапазоні, але втрачають стабільність на низьких рівнях. Зовні це може проявлятися як різкий стрибок яскравості, мерехтіння, неможливість виставити потрібний мінімальний рівень або ситуація, коли ручна чи автоматична команда керування змінюється, а світловий потік майже не реагує.
Як повідомлялося, градієнт освітлення спонукає курку нестися в гнізді.