Протягом століть аграрії працювали у полі як повелося від дідів і прадідів, з урахуванням спроб і помилок попередніх поколінь. Але природа ніколи не була стабільною: клімат (хоч і не так глобально, як нині) змінювався; посухи, повені та значні похолодання було майже неможливо передбачити, отже, врожаї були нестабільними, бо технології не встигали за змінами. І сьогодні навіть важко уявити, що таке, дуже залежне і геть непередбачуване, господарювання мало місце ще минулого століття.
Нині сферу сільського господарства, так само як і всі інші галузі, не оминають впровадження сучасних трендів і технологій. І попри те, що сільськогосподарський сектор є дуже консервативним і повільно приймає будь-які нововведення, аграрна молодь відкрита і швидко сприймає інновації та прогресивне нове. Скептики стверджують, що сучасна молодь не така як раніше і не готова до нестандартних або експериментальних дій — не вірте цьому. З кожним роком все більше молодих людей цікавляться та йдуть працювати в сільське господарство. Для них сільське господарство — це реальний лайфхак успішного розвитку, самореалізації та досягнення достатку. Вони не лише ефективно працюють на своїх полях, а й проводять різноманітні експерименти з посівами, результати яких потім залюбки викладають на YouTube, TikTok, Twitter та інших соціальних мережах.
Наша редакція поспілкувалася з одним із таких молодих прогресивних аграріїв — Віталієм Богданом з Кіровоградщині (Олександрійський р-н, смт Приютівка).
Пане Віталію, чому саме обрали сільське господарство?
— Після закінчення навчання у виші я розпочав працювати у місцевому господарстві. Там працював не довго за спеціальністю агроном. Я не розумів, як подальша кар’єра розвиватиметься, і не був упевнений, що все буде стабільно. Після закінчення вишу в мене все «горіло»: пропонував безліч експериментів та нетипових рішень щодо стандартних технологій вирощування сільськогосподарської продукції. Зокрема, кардинальні зміни, відповідно до сучасних трендів, у технології вирощування, використання новітніх ЗЗР, мікро- та макроелементів зі зміною норм, дат внесення та комбінацій речовин. На мою думку, завдяки таким експериментам господарство могло б досягти вищого рівня розвитку. Але керівництво не бажало слухати молодого «зеленого» агронома…
Тому я вирішив звільнитися і розпочати свою власну справу. Відразу заснував торгову компанію ТОВ «КВАДРО АГРО». Проте моя любов до землі і експериментів на ній перемогла, тож 2019 року заснував виробниче аграрне підприємство ТОВ «БОГДАН АГРО 2019» на площі 5 га. На сьогоднішній день у моєму розпорядженні 400 гектарів орних земель — власні землі (паї), орендовані у селян, а також придбані землі, які довгий час не використовували. Але я не зупиняюся на цьому. У наш час необхідно постійно створювати щось нове, розвивати нашу країну, допомагати людям, забезпечуючи їх роботою. Тому в моїх планах збільшення земельного банку…
Перш ніж розширювати земельну площу, я розумів, що необхідно мати власні складські та виробничі приміщення (сушарки, склади тощо). Чому ми розпочали зі складських приміщень? Я впевнений, що продаж агропродукції безпосередньо з поля не може бути з нормальною рентабельністю. Багато фермерів, яких я знаю, мають звичку продавати свою продукцію негайно після збирання за будь-яку ціну на ринку. Проте моя стратегія інша. Я вважаю за краще зберігати продукцію протягом певного часу, до того моменту, коли ціни на ринку зростуть. Це може принести додатковий прибуток. На сьогоднішній день загальна місткість моїх сховищ становить 10–12 тис. т зерна. Якщо в нашому сховищі залишається вільне місце, ми його здаємо в оренду фермерам.
Одним із ключових елементів розвитку господарства є вкладання коштів у справу з метою забезпечення його подальшого зростання. Не без гордощів можу сказати, що я є представником нового покоління українських фермерів, які успішно керують своїми господарствами. Крім того, я веду свій блог на платформі TikTok із метою ознайомлення аудиторії з моєю роботою та зацікавлення молоді у роботі в сільському господарстві.
На які культури робите ставки?
— У своєму господарстві ми ставимо ставку на найрентабельніші культури, такі як озима пшениця, кукурудза, соняшник та горох. Наприклад, поточного року ми висіяли 50 га озимої пшениці, 20 га соняшнику, а решту площі зайняли кукурудзою. Перед сівбою ми проводимо моніторинг ринку, щоб з’ясувати, які саме культури сіятимуть найбільше цього року. Знаємо, що багато аграріїв віддали перевагу соняшнику та ріпаку, тому ми гадаємо, що ціни на ці культури будуть не надто високими. З іншого боку, площі під кукурудзу зменшилися, що може призвести до збільшення ціни на цю культуру.
Це зумовлено тим, що восени останніми роками збирати кукурудзу було складно через нестандартні погодні умови, — деякі збирали її взимку або навесні. Такий сценарій міг відбутися і в нашому господарстві, але завдяки своєчасній інвестиції в зерносушарку та очисне обладнання ми зібрали врожай кукурудзи восени без втрати якісних показників, пов’язаних із перезимівлею культури в полі, а ще це дало можливість провести своєчасний обробіток ґрунту і максимально зберегти дорогоцінну вологу. Також треба зазначити, що з таким збиранням урожаю пов’язана проблема падалиці. Тому не рекомендуємо вирощувати кукурудзу у монокультурі, оскільки боротьба з падалицею на таких полях може бути надзвичайно складною. З іншого боку, висівання соняшнику можливе, наявні препарати, які ефективно борються з цією проблемою в посівах культури.
В господарстві стараємося чергувати культури між собою. Перевагу надаємо іноземній селекції — «Сингента», «Лімагрейн», «ДЕКАЛБ».
Кукурудзи того року на круг отримали 95 ц/га. Залежно від поля, врожайність коливалась від 80 до 120 ц/га. По соняшнику в середньому мали 33 ц/га, пшениці — 55 ц/га. Для нас важливо продовжувати вдосконалювати технології та вибирати оптимальні гібриди та сорти, щоб забезпечити ще кращі результати й надалі.
Розкажіть більш детально про ваш машинний парк.
— На сьогодні маю всю необхідну техніку та обладнання, щоб динамічно працювати та отримувати гарні результати. На початку господарювання наймав техніку, однак з часом вирішив придбати свою. Зовсім стару техніку не купував, оскільки не бачив в ній перспективи. Розумів, що її доведеться постійно ремонтувати, що призводило б до суттєвих витрат. Відразу старався купувати сучасну техніку, з якою легше і економніше працювати.
У моєму господарстві є непоганий тракторний парк. Працюємо на двох тракторах DEUTZ-FAHR Agrotron Х720 та DEUTZ-FAHR Agrotron М620. Сівалки, які використовуємо, це Kuhn Плантер 3 та GREAT PLAINS 2000, а також є обприскувач. Поки ще комбайна немає, але планую придбати його у майбутньому.
Якій системі обробітку ґрунту віддаєте перевагу?
— Переважно використовуємо класичну технологію вирощування агрокультур. Не використовуємо методи безполицевого обробітку ґрунту (no-till) або часткового обробітку ґрунту (strip-till). Використовуємо глибоку оранку, яка пройшла випробування протягом багатьох років і показала свою ефективність. Проте, залежно від стану поля, можемо також проводити одно- або дворазове дискування.
На деяких полях під пшеницю спробували порівняти оранку і дискування. Половину поля зорали восени, а іншу половину лише задискували, намагаючись вирішити проблему деяких років, коли перед сівбою озимих культур вологи недостатньо, що призводить до пізнього сходження пшениці і поганого розвитку кореневої системи. В результаті, коріння розміщується переважно у верхньому шарі ґрунту і зона кореневого живлення значно зменшується. У разі дискування на глибину 10 см або менше, структура ґрунту у глибших шарах залишається непорушною, щільнішою, ніж після оранки, завдяки чому волога накопичується та зберігається краще. Результати подібного диференційованого обробітку на одному полі покажуть доцільність того чи іншого методу. В будь-якому разі, перед тим як вибрати один із методів, необхідно оцінити ситуацію на полі і визначити найдоцільніший спосіб обробітку.
Ще одним важким завданням було освоєння цілини, що перебувала в жахливому стані і була запущена. Тож на її окультурення витратили багато часу і зусиль, викорчовуючи старі дерева та борючись з різноманітними бур’янами та шкідниками. Що робили? Ми провели дві глибокі оранки, одну восени і одну навесні. Однак, незважаючи на це, у нас все ще були великі ґрунтові брили та засмічені посіви, тому вирішили провести дискування у декілька проходів та використали шлейфову борону. Цей метод дав нам можливість вирішити важливі агротехнічні завдання, зокрема провести ефективну боротьбу з бур’янами, шкідниками і хворобами культурних рослин. В результаті відбулася активізація мікробіологічних процесів, а ґрунт був підготовлений до якісного виконання подальших заходів.
Надайте більш детальної інформації про технологію вирощування агрокультур в господарстві.
— Я не можу детально розповісти про технологію вирощування конкретної культури, адже вона різниться кожного року. В нашій практиці часто працюємо з класичною, перевіреною роками технологією, але також не забуваємо експериментувати на полях, удосконалювати та розвивати різні елементи технології. Завжди стежимо за змінами у погодних та кліматичних умовах, оскільки кожен день може принести різкі зміни. Це стосується боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками. Іноді з’являються нові умови, які вимагають зміни технології вирощування.
На посівах здебільшого використовуємо генеричні препарати. Вони нас ще не підводили, працюють завжди ефективно. Однак, був момент коли зверталися до мультинаціональної компанії.
Щодо макроелементів, ми переважно вносимо їх під час осінньої оранки нормою 200 кг/га (азот, фосфор, калій). Проте перед внесенням проводимо аналіз ґрунту, щоб визначити їхній вміст і встановити необхідну кількість та комбінацію добрив для кожного поля. Аналогічні дії повторюємо і весною.
Наприклад, за сівби кукурудзи завжди в рядок вносимо карбамід у дозі 100 кг/га. Те ж саме добриво вносимо у тій же кількості і в міжряддя. Проте, головне тут — наявність вологи в ґрунті, оскільки це ключовий фактор швидкого ефекту для рослин. У випадку, якщо ґрунт сухий, ефект може бути незначним.
Щодо мікродобрив, я вважаю, що без наявності необхідних мікроелементів рослина не зможе забезпечити високу врожайність. Тому, завдяки нашим науковим дослідженням та випробуванням на посівах у 2020 році, ми розробили та зареєстрували мікродобрива під брендом «Le Gardin mikro». Незважаючи на те, що ці добрива є новинками на ринку, вони вже продемонстрували свою ефективність.
Пане Віталію, наведіть нам комбінації ЗЗР на посівах?
— Залюбки. Цьогоріч, завдяки нестандартним погодним умовам, поля були дуже засмічені бур’янами, і обробити їх завчасно було неможливо. Наприклад, поле, яке минулого року було під пшеницею, після збирання відразу зорали. Коли настала весна, ми виїхали, щоб підготувати його до сівби, і побачили, що там таке розмаїття бур’янів, яких тільки-но можна собі уявити… Саме такі умови сприяють створенню нових комбінацій ЗЗР, зокрема з різних діючих речовин гербіцидів. І саме такі умови дають нам змогу проводити експерименти на наших посівах.
Тому прийняли рішення застосувати комбінацію — калійна сіль гліфосату + ацетохлор + pH-коректор. Після обробки поля, через декілька годин провели культивацію, а на другий день вже провели сівбу кукурудзи. Чому саме працювали такою комбінацією? Якби провели лише культивацію без обробки гербіцидами, бур’яни не були б повністю знищені, а навпаки, вони мали б змогу вижити і конкурувати з кукурудзою на початковій стадії росту. Ця комбінація гербіцидів запобігла такій ситуації. Ми застосували її перед культивацією навіть якщо бур’ян виживе, його рослина буде «хворою», адже міститиме ці діючі речовини. Бур’ян або загине, або не матиме стрімкого розвитку. Таким чином, ми збільшуємо період росту культурної рослини без конкуренції. Ще одним плюсом цієї комбінації є те, що нам не довелося використовувати додаткові гербіциди. На сьогоднішній день сходи чудові, суміш упоралася на 100 %.
Цьогоріч на полях (особливо в перший рік обробітку) великою проблемою є бур’яни, такі як мишій, куряче просо, нетреба звичайна та багато інших. Тому прийшлося працювати двічі в фазі 2–3листки та 7–8 листків.
Щодо хвороб та шкідників, то у посівах пшениці у нас проблем немає. Ми внесли дві діючі речовини — пропіконазол та тебуконазол — для захисту від хвороб, а також системно-контактний інсектицид для боротьби з шкідниками. Однак, у нас є проблеми з бур’янами, особливо з амброзією та падалицею соняшника. Першу обробку гербіцидом було проведено занадто рано, що не прибрало цю проблему, навіть дещо спровокувало її. Хоча була знищена перша хвиля бур’янів (зимуючі), вегетація другої хвилі почалася раніше через опади. Тому ми обробили посіви гербіцидом із діючою речовиною трибенурон-метил + флорасулам, щоб впоратися з новою хвилею бур’янів. Після внесення ЗЗР застосували рідке концентроване азотне добриво з відмінними поглинальними властивостями для стимуляції активного наростання вегетативної маси. Залишається лише чекати на врожай, але останнім часом все залежить від примхливих погодних умов.
На завершення нашої розмови що б ви порадили тим аграріям, які тільки-но починають працювати у сільському господарстві?
— Потрібно йти до своєї мети, не боятися експериментувати та втілювати всі свої ідеї у практику. Я вважаю, що сьогодні, за правильного підходу до ведення агровиробництва, воно не має бути збитковим. Аграрний сектор є локомотивом нашої економіки. Нам потрібно пам’ятати, що ми в першу чергу є аграрною країною і в цій галузі маємо всі шанси гідно конкурувати на світовому ринку. Працюємо на ПЕРЕМОГУ!
Спілкувався О. Єрмоленко, [email protected]
Джерело: propozitsiya.com
