Бур'яни полоть, зігнувшись на три смерті, – це свято? Але за старих часів у календарі дійсно вважався такий день! Інакше він називався Прополотьє чи Попольники. Цього дня жінки, дівчата, дівчатка обов'язково виходили на городи бур'яни знищувати. Чому лише жіноча половина? Мабуть, тому що бур'ян – творіння ніжне, і ручки потрібні ніжні. Чоловіки справу зроблять швидко, але відірвуть тільки вершки, а коріння, що залишилося, ще пишніше розростуться. Хоча вірніше буде версія: не наша ця царська справа!
День бур'янів був «призначений» на Лаврівона (святий Іларіон), на 19 червня: Лаврівон – бур'яни з поля геть! Вважалося, що виполоті до обіду цього дня бур'яни не відростуть. Чому на цю пору Попольники припадали, старі люди у селах та молоді агрономи пояснюють однаково. Закінчився перший етап городніх робіт: висаджені навіть найпізніші культури. З доглядом за посадками-посівами треба вкластися до сіножаті. І бур'яни досягли такого зростання та віку, що саме час їх знищувати – схопити зручно і насіння не дозріло.
Започаткувати такий день – напевно, прийом, щоб підняти собі настрій у нелегкій роботі, а також дітей підбадьорити. У російського народу на всі випадки життя приказки та приказки були, от і тут теж: сьогодні разом із бур'яном можна собі красу висмикнути, старшим у домі – здоров'я, батькові та братам – силу, всім – смачне застілля! Ну, хто проти цього заперечить! Діти, що справилися із завданням, отримували право плести собі золотий вінок з кульбаб. А хіба погано застосувати цей прийом і сьогодні? Наприклад, при прополюванні шкільних городів. Та й своїх грядок теж! До програми дня не зайве включити конкурси «Як називається ця рослина?» або «Чим корисне це бур'ян?»
Чи заслуговує бур'ян на те, щоб на його честь день у календарі мали? Моя знайома Раїса Іванівна знає всі бур'яни, які могли б рости в її величезному городі. Могли б… Але не ростуть, вона їх повивела. Точніше, повивела як бур'яни на грядках. А ось в затишних куточках у неї ростуть корисні та смачні бур'яни. В особливій пошані лопух, вона його так доглядає, так про нього розповідає! Багатьох у війну врятували від голоду кропива, лобода та інші бур'яни. Раїса Іванівна досі їм належне віддає.
Бур'яни вживають в їжу в сирому вигляді, в тушкованому, в сушеному, замороженому: приправою, заваркою для чаю, гарніром до другої страви, інгредієнтом першої, з них варять варення, роблять вино… З їх допомогою страви стають вітамінними, дешевшими, красивими. У довіднику я побачила такий довгий перелік корисних мікроелементів, що містяться у бур'янах! Але, напевно, найбільша їхня гідність – це щонайменше натуральний продукт!
Я попросила власницю аптеки поруч із моїм будинком показати ліки, зроблені на основі бур'янів. Вона розмахнулася широким жестом, і я побачила знайомі найменування: чистотіл, живокоп, кропива, лопух, собача кропива, хвощ, спориш, іван-чай, цикорій… Слухайте, та це все росте в наших городах! А ми приїжджаємо у вихідні на дачу, і давай без роздумів день бур'яну святкувати! Добре, що в країні існують господарства, які правильно вирощують і правильно збирають і переробляють корисні бур'яни… А ми лише деякі лікувальні дикороси вміємо застосовувати в їхньому первозданному вигляді: у спеку під хустку або капелюх підкладаємо широке листя лопуха – захищає від палючого сонячного проміння. Поспішаємо зірвати лист подорожника, якщо поранили руку, а з сухого його листя готуємо полоскання при ангіні. Наполягаємо кропиву для ополіскування волосся – це вам не «екологічно чистий шампунь», виготовлений на хімічному заводі!
А може, бур'яни ростуть на землі ще й тому, що й їй самій вони потрібні? Як захист від пересихання? Як добрива? Багато дачників під час прополювання рухають за собою відро, в яке збирають бур'яни. Хто їх у компостну яму потім віднесе, а хто – й у найближчий яр. Досвідчені городники укладають виполоту траву відразу, на грядках, навколо культурних рослин. Шар сантиметрів десять вийде – під ним інші бур'яни не виростуть, і роса не випарується, грядку зволожуватиме. Поступово це на мульчу перетвориться, на добриво. Якщо, звичайно, на бур'янах насіння не визріло. Щоправда, є такі бур'яни, які й без насіння, від коріння швидко відростають. Особливо настирливі осот, пирій, берізка, повилика. Добре, що у грядках їх менше, ніж у картопляних борознах – там їх можна зрубувати мотикою, не нахиляючись.
Буває, що одні бур'яни захищають город… від інших бур'янів. Наприклад, на грядках, які регулярно поливають, – в огірках, у моркві – нахабно росте мокрижник чи мокрець. Але ця трава не дає рости іншим бур'янам, а сама зберігає вологу під собою – з назви видно. Цю траву під плодовими деревами навіть спеціально розводять. На багатьох бур'янах концентруються комахи, попелиця, і якщо рослини висмикнути, шкідники перекинуться на посадки. Наприклад, білокрилка нехай краще сидить там, де сидить, інакше – вона поважає суницю.
Люди давно навчилися використовувати бур'ян для особистої гігієни та косметики, для фарбування тканини та пряжі, для складання флористичних композицій… Харчуються нею тварини, птахи, комахи… Саме бур'яни довгий час допомагали людині одягатися – візьміть ту ж кропиву! А який у нас найекологічніший, модніший і найдорожчий одяг? З льону, який теж був колись бур'яном, як петрушка чи портулак…
Звичайно, я навмисно змішала дві протилежні теми – знищення бур'янів та їхнє вирощування. Але чи буде інша можливість так трактувати назву цього свята – День бур'янів? Я не закликаю шкодувати бур'яни і залишати їх на грядках. Просто все, що створено природою, можна використати безвідходно, адже це екологічно і зовсім нічого не варте! Тобто, виходить, якби не було на землі бур'янів, їх слід розвести!