Восени на посівах ріпаку проводять агроскаутинг для оцінки стану рослин. Найважливіше – перевірити кількість рослин на одиницю площі. Оптимально мати 30-40 рослин/м².
Про це у статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» журналу The Ukrainian Farmer пише Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна»).
За густоти 20-30 рослин/м² компенсаторна здатність ріпаку може вирівняти ситуацію без зниження врожайності. Густота 10 (8) – 20 рослин/м² означатиме, що це поле неможливо вивести на максимальний урожай жодними агрономічними заходами, але з економічного погляду його все ж варто виростити й обмолотити.
Густота менша за 10 рослин/м² (для окремих гібридів – менша за 8 рослин/м²) свідчитиме про те, що поле вигідніше зорати та підготувати до весняного посіву наступної культури.
Традиційний підхід визначає оптимальною фазою для перезимівлі 6-8 листків. Сучасна генетика ріпаку дозволяє якісну перезимівлю і з 12 листками. Це збільшує компенсаторну здатність і знижує ризики несприятливої погоди навесні. Понад 12 листків здатність до перезимівлі погіршується навіть у ріпаків сучасної генетики.
Також слід перевірити діаметр кореневої шийки, який має бути понад 8-10 мм (для пізнього посіву допустимо понад 5 мм). Чим товща шийка, тим більше в ній накопичено цукрів для живлення рослини в морози.
Висота точки росту над поверхнею поля не має перевищувати 2 см, інакше ризик її вимерзання різко підвищується. Основні причини витягування точки росту: затінення падалицею чи бур’янами, затінення великою грудкою, приямок у рядку посіву.
Втрата еластичності та дуплистість точки росту можуть виникати через брак бору на тлі активного росту.
Ще один параметр, який піддають аудиту, – товщина кореня на глибині 3 см та загальна довжина кореня. Що більше, то краще. Причиною слабкого розвитку кореневої системи може бути брак фосфору.
Перевіряють і забарвлення листя. Стреси можуть призвести до пригнічення фотосинтезу та фіолетового забарвлення листя. Це знижує інтенсивність накопичення цукрів, здатність ріпаку до перезимівлі та інтенсивність раннього весняного розвитку. Причиною можуть бути надто жорстка рістрегуляція на тлі низьких температур або застосування гербіцидів у неоптимальних погодних умовах.