Мрія про мальовничий садок без щорічної виснажливої посадки розсади цілком здійсненна.
Ключ до цього – вибір ефектних та невибагливих багаторічників, здатних роками прикрашати ділянку, пише кореспондент Біловини.
Півонії з їх пишними ароматними квітами та розкішним листям – основа такого саду. Посаджені одного разу на сонячному місці з хорошим дренажем, вони цвістітимуть десятиліттями практично без догляду.

Хости вражають різноманітністю форм та забарвлень листя, ідеальні для тінистих куточків. Вони створюють пишні куртини, не вимагаючи поділу багато років, лише збільшуючи свою красу.
Лілійники цінуються за рясне та тривале цвітіння, а також феноменальну витривалість. Сучасні сорти цвітуть повторно, а їх вузьке листя зберігає декоративність до осені.
Астильба привносить до саду ажурність та пишні волоті суцвіть різних відтінків. Вона чудово почувається в півтіні на вологому ґрунті, не завдаючи клопоту.
Декоративні цибулі (аліуми) з їх кулястими суцвіттями додають саду структурності та оригінальності. Після цвітіння їхнє листя відмирає, а підземні цибулини зимують без проблем.
Рудбекії та ехінацеї – сонцелюбні багаторічники, що квітнуть яскравими ромашками з середини літа до заморозків. Вони приваблюють метеликів, стійкі до посухи та не вимагають підв'язки.
Іриси сибірські та бородатий прикрашають сад на початку літа вишуканими квітами. Вони утворюють щільні куртини, добре зимують і не потребують частого поділу.
Морозники (геллеборуси) – справжні первоцвіти, що розпускаються прямо з-під снігу. Їх шкірясте листя вічнозелене, а квіти напрочуд ніжні.
Багаторічні злаки, такі як міскантус, молінія або вейник, надають саду об'єму та динаміки. Їхні витончені волоті красиві навіть взимку, а догляд зводиться до весняної обрізки.
Правильно підібравши асортимент за термінами цвітіння та умовами, можна створити сад безперервної декоративності. Він радуватиме око з ранньої весни до пізньої осені, вимагаючи мінімум зусиль.
Читайте також
- Як змусити петунії цвісти до холодів: серпнева стрижка та підживлення, яке творить дива
- Секрет ніжної зелені кропу: чому його не можна сіяти на сонці – і куди краще