У сучасному бройлерному виробництві нормою вважається, якщо 1–1,5% птиці в стаді страждає на бактеріальний хондронекроз із остеомієлітом (БХО). Однак за несприятливої епізоотичної ситуації кількість таких випадків може сягати 15%, зазначає журнал «Наше птахівництво».
Дослідження вчених з Університету Арканзасу показали, що БХО також посилюється під впливом стресу у птиці, спричиненого високою щільністю посадки, змінами в раціоні годівлі, високою температурою, клітковою системою утримання. Це має особливе значення для птахофабрик, де отримують до 50 кг живої маси з 1 м² (в ЄС цей показник становить 30–35 кг).
Стрес призводить до збільшення проникності кишківника. Білки, що зв’язують ентероцити (клаудини та оклюдини), руйнуються, і бактерії зі шлунково-кишкового тракту потрапляють до кровоносної системи, а звідти транслокуються в кісткову тканину, яка розташована далеко від зони дії імунних клітин та антибіотиків. Таким самим шляхом бактерії можуть переміщуватися в кісткову систему з респіраторного тракту.
Мікротріщини, що утворюються між білим хрящем і ростковою пластиною під час активного набору ваги птицею, стають ідеальним місцем для розвитку бактерій.
Таким чином, для розвитку БХО мають збігтися два чинники: бактеріальна транслокація під впливом стресу та механічний стрес, що спричиняє мікротравми в проксимальній ділянці кісток.
До бактерій, які найчастіше спричиняють БХО у птиці, належать Staphylococcus spp., Enterococcus cecorum, Enterococcus hirae, Enterococcus faecalis, Escherichia coli, Salmonella spp. та Streptococcus spp. Наслідки їхньої транслокації та руйнування кісткової тканини кінцівок у бройлерів численні. Коли під час відлову, завантаження, транспортування, навішування та інших операцій птицю з ознаками кульгавості беруть за цівку, кінцівки, як правило, ламаються. Бактерії проникають у м’язову тканину, що призводить до забруднення тушки та зниження якості м’яса.