Український агроекспорт у серпні скоротився майже на 48%
За період з 1 по 27 серпня Україна експортувала 1,726 млн тонн агропродукції. Це на 47,5% менше порівняно з аналогічним періодом липня, коли було відправлено 3,287 млн тонн.
Незважаючи на значне зменшення фізичних обсягів, у грошовому вираженні експорт скоротився менш суттєво — на 25,6%, досягнувши 1,060 млрд доларів США (проти 1,424 млрд доларів у липні). Середня вартість тонни експортної продукції зросла приблизно з 433 до 614 доларів.
Найбільше падіння експорту спостерігалося за основними зерновими культурами. Сукупний обсяг поставок пшениці, кукурудзи та ячменю скоротився на 69,5% — до 740 000 тонн.
- Експорт пшениці становив 486 600 тонн (зменшення на 49,8%).
- Кукурудзи експортували 190 700 тонн (зменшення на 84,3%).
- Ячменю — 62 600 тонн (зменшення на 74,5%).
Частка цих трьох зернових культур у загальному обсязі агроекспорту зменшилася з 73,9% у липні до 42,9% у серпні.
Водночас, з початком нового сезону, значно зріс експорт ріпаку. За вказаний період було вивезено 255 200 тонн ріпаку, тоді як у липні цей показник становив лише 11 800 тонн. Частка ріпаку в загальному агроекспорті зросла з 0,4% до 14,8%. Поставки ріпакової олії збільшилися більш ніж у 4,5 раза — до 69 400 тонн.
Експорт основних рослинних олій (соняшникової, ріпакової, соєвої) скоротився на 16,7% — до 234 000 тонн. Поставки соняшникової та соєвої макухи зменшилися на 6,4% (до 153 800 тонн), а експорт соняшникової олії впав на 42,5% (до 131 300 тонн). Однак експорт соняшникового шроту збільшився на 28% — до 83 100 тонн.
Серпнева географія українського агроекспорту також зазнала змін. Найбільші фізичні обсяги поставок були спрямовані до країн Європи.
Основні країни-імпортери:
- Німеччина — 195 700 тонн.
- Італія — 159 700 тонн.
- Польща — 151 900 тонн.
- Нідерланди — 147 200 тонн.
- Іспанія — 125 300 тонн.
Поставки до Туреччини суттєво скоротилися: за 1–27 серпня було експортовано 114 000 тонн, що на 79% менше порівняно з липнем (544 800 тонн). Натомість Німеччина збільшила закупівлі української агропродукції майже вчетверо, значною мірою завдяки зростанню поставок ріпаку.
Залізничний експорт агропродукції
Автомобільні перевезення агропродукції через пункти пропуску дещо зросли: за 1–27 серпня вивезено 279 300 тонн, що на 11,3% більше, ніж у липні.
Залізничний експорт зернових вантажів, навпаки, скоротився. Станом на 26 серпня він був на 42,4% меншим за липневий показник і становив 951 000 тонн. Річне падіння сягнуло 57%. Середньодобове навантаження знизилося до 37 600 тонн.
Водночас середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за перші 25 діб серпня зросла в 2,4 раза — до 173,7 вагона (проти 71,3 вагона у липні). Станом на 26 серпня на підходах до прикордонних переходів перебувало 9 822 вагони, з яких 1 508 перевозили зернові вантажі.
Найбільше падіння зафіксовано у залізничних перевезеннях до портів. За 1–26 серпня обсяги поставок зерна до портових станцій, включно з внутрішніми поставками до Ізмаїла, скоротилися на 81,8% — до 230 600 тонн (у липні — 1,265 млн тонн). До портів Великої Одеси залізницею доставлено лише 55 700 тонн зерна, що на 95,5% менше, ніж у липні.
Зростання цін на зерно
На тлі проблем з експортом світові ціни на пшеницю та кукурудзу досягли найвищих рівнів за понад три роки. Протягом тижня пшениця подорожчала на 12,1%, що є найбільшим тижневим зростанням з березня 2022 року. Кукурудза за цей період додала 5,5%.
28 серпня ф’ючерси на пшеницю зросли на 3,1% — до 784 центів за бушель, а під час торгів котирування досягали 790,25 цента за бушель (максимум з 14 лютого 2023 року). З початку 2026 року ціна пшениці зросла більш ніж на 54,5%.
Україна є одним із найбільших світових експортерів кукурудзи, тоді як Росія домінує на ринку пшениці. Війна та атаки на портову інфраструктуру Чорноморського регіону створюють додаткові ризики для глобальних поставок зерна та впливають на світові ціни.
Технічні сигнали на ринку, зокрема пробиття багаторічних максимумів, можуть активізувати системних та алгоритмічних трейдерів, посилюючи висхідний рух цін.
Туреччина активізувала переговори з Україною та Росією щодо можливого відновлення “зернового коридору”.
За оцінками, через експортні проблеми на світовий ринок може не потрапляти до 100 млн тонн зерна та олійних культур, що створює ризики для виробників і трейдерів Чорноморського регіону та може підтримувати зростання світових продовольчих цін.