Пшениця — ключова культура світового землеробства, що забезпечує харчування для третини населення планети. Площі її посівів щорічно сягають 216–225 млн гектарів. В Україні пшениця є не лише важливим елементом агросектору, а й символом добробуту та здоров’я. Однак висока чутливість культури до шкідників і хвороб, а також виклики, пов’язані зі зміною клімату, створюють значні труднощі для виробників.
Зростання мінливості кліматичних умов та періодів, несприятливих для вегетації, останнім часом стало серйозною проблемою. Водночас динаміка світових цін на зерно пшениці та збільшення попиту стимулюють інтенсифікацію її виробництва, що робить прагнення до високих урожаїв глобальним трендом.
Середня врожайність пшениці в Україні становить близько 40 ц/га, тоді як провідні господарства досягають 70–90 ц/га. Окремі підприємства демонструють ще вищі результати — 110–125 ц/га. Рекордний показник, зафіксований у 2009 році на Черкащині, становив 131,8 ц/га (сорт Фаворитка селекції ІФРГ НАН України).
Наявність інноваційних сортів відкриває значний ресурс для підвищення продуктивності. Одним з найефективніших і екологічно безпечних шляхів є створення стійких сортів. Проте обмежена кількість генів, що відповідають за стійкість до хвороб і шкідників у генофонді культури, зумовлює необхідність надійного захисту високопродуктивних сортів озимої пшениці агрохімікатами протягом вегетації.
Спрощені сівозміни, зменшення внесення меліорантів, макро- та мікроелементів, розбалансування системи удобрення та використання низькоякісних пестицидів погіршують фітосанітарний стан агрофітоценозів. Виробники спостерігають зростання шкідливості хвороб пшениці. Практично неможливо знайти неінфіковане насіння, а ступінь ураження різними патогенами є досить високим. Останніми роками спостерігається сильний розвиток збудників піренофорозу, септоріозу, кореневих гнилей, фузаріозів та альтернаріозу. Особливу небезпеку становлять збудники офіобольозу, які є значною проблемою для агровиробників Польщі.
Низька увага аграріїв до осіннього періоду розвитку озимої пшениці (на фото, зроблене 2011 року, але актуальне й сьогодні) також сприяє погіршенню фітосанітарної ситуації. Недооцінка важливості передпосівної обробки насіння, яка дозволяє реалізувати потенціал інноваційних сортів, є поширеною проблемою. Активний розвиток кореневих гнилей у більшості областей країни може тривати навесні, призводячи до випадіння рослин. Часто це помилково сприймають як “вимерзання сортів”.
Реалізація генетичного потенціалу рослин пшениці можлива лише за відсутності обмежень для їхнього розвитку від початку вегетації. На жаль, щороку спостерігаються посіви, де рослини бур’янів, ослаблені стресами на початковому етапі, формують низькорослі, слаборозвинені екземпляри.
Провідні аграрні медіа активно висвітлюють важливість передпосівної обробки насіння та роль перших етапів розвитку рослин у формуванні високих урожаїв. Компанії-виробники наголошують, що обробка насіння є критично важливим елементом для належного росту, розвитку та реалізації генетичного потенціалу культури.
Багато рекомендацій щодо обробки насіння містять тезу: “У провідних країнах протруювання насіння є не просто важливим, а й законодавчо обов’язковим елементом захисту культурних рослин”.
Обробка насіння агрохімікатами забезпечує високий рівень реалізації генетичного потенціалу культурних рослин шляхом захисту:
- від хвороб;
- від шкідників;
- від змін клімату (зокрема, від нестачі вологи та високих температур);
- частково забезпечує елементами живлення.
На ринку представлено широкий вибір препаратів для обробки насіння, зокрема регуляторів росту рослин (РРР). Однак їхнє застосування для обробки насіння не рекомендується.
Захист від хвороб і шкідників
Протруювання насіння, тобто нанесення пестициду для знищення зовнішньої або внутрішньої інфекції, є ключовим елементом технології вирощування зернових колосових. Передвисівна обробка насіння відіграє провідну роль у системі захисту зернових культур від хвороб. Ця процедура важлива не лише для реалізації генетичного потенціалу сорту та з економічних міркувань, але й має соціальну складову: інфіковане зерно знижує врожайність та якість продукції, що може негативно впливати на здоров’я споживачів.
Історичні дані підтверджують зв’язок між зараженим зерном та проблемами зі здоров’ям. Вже 600 років до н.е. ассирійці описували “червоний” хліб із зараженого зерна. Ерготизм (отруєння алкалоїдами гриба-паразита жита) був поширеною проблемою. “Великий страх” у Франції 1789 року, пов’язаний із заворушеннями, співпав із серйозною інвазією жита сажкою, що призвело до “втрати голови” у селян, які споживали отруєний продукт.
Зростання глобальних конфліктів за останні п’ять років співпадає зі стрімким збільшенням накопичення мікотоксинів у врожаї зернових культур по всьому світу. Захист насіння від хвороб є критично важливим для нормального розвитку сходів, реалізації генетичного потенціалу сорту та отримання якісних урожаїв. При обробці насіння 100% пестициду досягає цільового об’єкта, тоді як при позакореневому застосуванні цей показник може знижуватися до менш ніж 0,1%.
Протруювання фунгіцидними та інсектицидними протруйниками є обов’язковим елементом технологій вирощування зернових культур, адже цей агроприйом забезпечує:
- знезараження насіння від збудників хвороб, що передаються через насіннєвий матеріал (фузаріози, сажкові хвороби, кореневі гнилі, септоріоз, гельмінтоспоріоз тощо);
- захист від ґрунтових патогенів (снігова пліснява, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі);
- зниження ушкодження сходів ґрунтовими шкідниками (дротяниками тощо) завдяки інсектицидній та фумігантній активності протруйника;
- тривалий захист сходів від аерогенної інфекції (бура іржа, борошниста роса).
Більшість зареєстрованих протруйників ефективні на початковому етапі розвитку рослин – від проростків до фази осіннього кущіння. Подальша дія препаратів істотно слабшає. Тому перевагу мають протруйники з подовженим терміном дії (3-5 місяців), особливо для озимих культур.
Необхідно враховувати спектр дії та біологічну ефективність сучасних препаратів. Більшість шкідливих збудників локалізуються на поверхні насінини (сажкові) або у зовнішній оболонці (фузаріози, гельмінтоспоріоз). Для їх знезараження ефективні контактні препарати, наприклад на основі флудиоксонілу. Для контролю збудників всередині насінини потрібні композиції протруйників з різною селективністю.
Для контролю сажкових хвороб ефективні препарати групи триазолів. Препарати класів бензимідазолів, азолів та ціанопіролів, завдяки подовженому періоду захисної дії, є високоефективними проти збудників фузаріозів і гельмінтоспоріозу.
Деякі фунгіцидні протруйники класу триазолів можуть виявляти ретардантну активність, інгібуючи розвиток сходів за несприятливих умов (низька або висока вологість ґрунту, посуха, неоптимальна глибина загортання насіння). На Півдні України ця дія може бути більш вираженою.
За останнє десятиріччя рівень інфікування насіння збудниками сажкових хвороб дещо знизився завдяки широкому застосуванню фунгіцидів триазольної групи. Проте належний контроль сажкових залишається актуальним завданням.
Досвід захисту рослин свідчить, що застосування протруйників насіння класу триазолів дозволяє відстрочити або повністю уникнути позакореневої обробки фунгіцидами проти борошнистої роси, бурої іржі тощо. Важливим є використання максимальних зареєстрованих доз протруйників. Восьмирічні дослідження (2006-2013 рр.) в умовах Київської області показали, що застосування флудиоксонілу в дозах 25–50 г/т насіння дозволило протягом кількох років відмовлятися від позакореневої фунгіцидної обробки проти фузаріозу колосу.
У країнах ЄС, звідки до України часто імпортують насіннєвий матеріал, вже зареєстровані небезпечні для пшениці збудники хвороб, резистентні до основних класів фунгіцидів (табл.). Це підкреслює необхідність ретельного планування застосування фунгіцидів для протруєння насіння та протягом вегетації, щоб уникнути формування резистентності. Перспективним є використання відносно нових фунгіцидів – інгібіторів сукцинатдегідрогенази ІІ покоління (карбоксаміди або SDHI). Зокрема, седаксан стимулює розвиток кореневої системи зернових культур.
Для вибору ефективного протруйника рекомендовано проводити фітоекспертизу насіння. Однак слід пам’ятати, що на насінні міститься лише невелика частка потенційно небезпечних збудників. Для реальної оцінки ризиків необхідно постійно контролювати стан агрофітоценозу. Препарати для протруєння насіння пшениці підбирають відповідно до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”, з урахуванням спектра дії. Комплексні інноваційні протруйники провідних компаній демонструють високу ефективність та економічну доцільність контролю хвороб і шкідників.
Забезпечення елементами живлення під час протруєння насіння
Формування потужної кореневої системи є ключовим фактором для ефективного використання поживних речовин і вологи. Водночас відтік вуглецю на побудову коренів може обмежувати надходження до генеративних органів. Мета агронома – створити умови для високої активності кореневої системи та збалансувати її розвиток з ефективністю використання елементів живлення й вологи. Загальні підходи до формування кореневих систем для високоефективного поглинання окремих неорганічних елементів показані на рисунку.
Нанесення мікроелементів живлення на насіння має обмеження, пов’язані з негативним впливом зростання осмотичного тиску робочих розчинів на схожість. Дози мікроелементів невеликі – 5–50 г/т, окрім міді. Єдиний елемент, нанесення якого на насіння доцільне, – це фосфор у формі водорозчинного ортофосфату. Серед препаратів монокалійфосфату (МКФ) для України придатні продукти бельгійського та ізраїльського виробництва, які можна наносити на насіння в дозах 100–500 г/т. Терміни зберігання такого насіння слід скоротити до мінімальних.
Використання добрива на основі МКФ за тривалої посухи у вересні-жовтні 2005 року забезпечило достовірну прибавку врожаю озимої пшениці (сорт Смуглянка) у сезоні 2006 року в Київській області. Проте застосування МКФ протягом наступних восьми років не давало стабільно достовірної прибавки врожаю. Однак спостерігалася тенденція до зростання врожаїв завдяки дії ортофосфату.
Застосування фосфору у формі МКФ (100–500 г/т) та нефітотоксичних мікродобрив (наприклад, Брексил Мікс, 50–300 г/га) є можливим за одночасної обробки насіння з протруйниками, за умови скорочення термінів зберігання насіння перед сівбою. Важливо враховувати, що підвищення осмотичного тиску розчинів для протруєння та обприскування за нестачі вологи восени є небажаним.
Нанесення на насіння високих доз катіонів амонію, калію, міді слід уникати. Неприпустимо застосовувати разом із протруйниками регулятори росту рослин, не рекомендовані провідними науковими закладами та виробниками пестицидів, а також вдаватися до попереднього пророщування насіння.
Висновки
Захист насіння від хвороб є критично важливим елементом технології для забезпечення нормального розвитку сходів та реалізації генетичного потенціалу сорту. При підготовці до сівби пшениці озимої та інших зернових колосових культур слід враховувати досвід попередніх років, можливі зміни погодних умов, досягнення селекціонерів і генетиків, а також погіршення фітосанітарної ситуації. Належний захист посівів від шкідників і хвороб, а також заходи сприяння формуванню потужної кореневої системи восени є важливими чинниками підвищення стійкості посівів до несприятливих умов та досягнення високих урожаїв.
Найефективнішим за співвідношенням витрат та контролю хвороб і шкідників протягом вегетації є обробка рослин максимальними дозами протруйників, зареєстрованими в “Переліку…” та рекомендованими виробниками.
Перспективними для формування резистентності у збудників хвороб та подовження вегетації восени є композиції флудиоксонілу з триазолами та інгібіторами сукцинатдегідрогенази ІІ покоління. Їхнє застосування ефективно контролюватиме збудників хвороб восени, ранньою весною та за умов посухи (без ретардантного ефекту).
Якісна обробка насіння комплексними інноваційними протруйниками — запорука високих і стабільних урожаїв.
За матеріалами: propozitsiya.com