Ріпак озимий останніми роками перейшов до розряду високопрофесійних культур. Зважаючи на мінливі погодні умови та часто відсутність вологи на момент посіву, отримати рівномірні сходи й розвиток культури є вкрай складним завданням. Тож ефективне запобігання переростанню рослин і забезпечення оптимальної фази їх розвитку на момент входу в зиму за таких умов мають доволі вагоме значення.
Підвищується і важливість фунгіцидного захисту ріпаку, оскільки в сезоні 2022–2023 рр., почавши збирання врожаю, ми відмічали масове поширення фомозу ріпаку, вплив якого спостерігається й досі.
Та попри складнощі в процесі виробництва, навіть в умовах труднощів з логістикою і реалізацією врожаю, ріпак озимий залишається рентабельною та цікавою культурою для вирощування.
Напередодні старту сезону 2023–2024 рр. пропонуємо розглянути найбільш поширені питання проблематики осіннього захисту ріпаку, а саме регуляції росту й захисту від хвороб.
Які чинники впливають на результат застосування регуляторів росту на ріпаку та кількість його обробок в осінній період:
- Строки посіву. Ранні посіви вимагають більшої уваги з точки зору управління ростом та запобігання переростанню, а відповідно, й більш інтенсивного використання ретардантів.
- Погодні умови. В умовах тривалої осені з підвищеним температурним фоном і достатньої кількості опадів ризик переростання буде значно вищим.
- Вибір гібрида. При підборі гібридів необхідно звертати увагу на інтенсивність їх стартового росту восени. За умови посіву гібрида зі швидким ростом на старті й у ранні строки, ризик переростання рослин буде значно вищим, що потребуватиме додаткових витрат на регуляцію росту.
- Густота посіву. Керувати ростом рослин у загущених посівах набагато важче, через конкуренцію рослин та їх витягування в боротьбі за сонячне випромінювання. Водночас помилково вважати, що регуляція росту є неефективним прийомом на зріджених посівах, оскільки за більшої площі живлення та відсутності конкуренції рослини не будуть витягуватися. За таких умов використання регулятора росту — фунгіциду Сетар® провокує прокидання бокових бруньок, що можуть стати продуктивними гілочками.
- Температура повітря. Важливим чинником ефективності регуляторів росту є температура повітря, оскільки більшість діючих речовин, що входять до таких продуктів, відносяться до хімічного класу триазолів. Для цих речовин необхідний температурний діапазон у межах +12–25 °С. Крім того, слід зважати на те, що інтенсивність фізіологічних процесів у рослині вповільнюється зі зниженням температури повітря і, відповідно, вповільнюється синтез гормонів росту — гіберелінів, а з ними і ріст рослин. Тому застосування діючих речовин, які хоч і працюють у широкому температурному діапазоні, буде менш ефективним за таких умов, ніж у період активного росту рослин.
- М‘якість дії препаратів. В осінній період дуже важливо спинити ріст рослин, але не призупинити їх розвиток та накопичення цукрів. Наприклад, Сетар® дозволяє стримати ріст рослин і витягування точки росту, але водночас після використання препарату продовжується формування необхідного розміру кореневої шийки та накопичення цукрів, що є критично важливим для успішної перезимівлі.
Як бути з посівами, що мають різні за розвитком рослини?
Для прийняття рішення щодо проведення обробки орієнтиром є фаза розвитку переважної більшості рослин на полі. Наприклад, якщо 60 % рослин на полі мають фазу 5 листків, 40 % у фазі 2–3 листки, то орієнтуватись потрібно на рослини, що мають уже 5 листків. Обробка за таких умов також дасть змогу вирівняти розвиток рослин на полі. Однак водночас важливо зважати на м’якість дії регуляторів росту. За вказаних умов Сетар® має беззаперечну перевагу в безпечності для культури та разом із вираженим ретардантним ефектом діє м’яко, не перешкоджаючи якісному розвитку культури — формуванню необхідного діаметра кореневої шийки та розвинутої кореневої системи.
Особливості захисту від хвороб в осінній період
Однією з найбільш поширених хвороб осіннього та ранньовесняного періодів вегетації ріпаку озимого слід вважати фомоз. Звісно, трапляються випадки, коли ми можемо стикнутися й з іншими хворобами, зокрема з несправжньою борошнистою росою в осінній період. Проте це радше виняток, тож пропонуємо зосередити свою увагу саме на фомозі, оскільки за інтенсивного розвитку ця хвороба може стати причиною значного недобору врожаю — до 50 %.
Ріпак може бути уражений кількома видами фомозу, але найбільш поширеним є Phoma lingam (Tode ex Fr.) Desm., сумчаста стадія Leptosphaeria maculans (Desm.) Ces. et de Not. Перші прояви хвороби ми можемо побачити ще у ранній післясходовий період, у разі посіву ураженого насіння. Результатом цього може бути зрідження сходів. Надалі характерною ознакою ураження рослин фомозом є поява некротичних плям на листках (рис. 1) та у зоні кореневої шийки.
Ураження кореневої шийки призводить до низки небезпечних наслідків, таких як зниження зимостійкості рослин та навіть їх загибель. У разі продовження розвитку фомозу навесні, після перезимівлі, ми можемо спостерігати утворення типових некротичних плям з пікнідами на новому прирості листя, а також рак кореневої шийки — утворення виразок у прикореневій зоні (рис. 2).
За ураження фомозом прикореневої зони рослини відстають у рості та передчасно відмирають. Ураження кореневої шийки фомозом може стати і причиною вилягання рослин, оскільки в місці ураження стебла формуються виразки, що зменшує його щільність. Найчастіше симптоми ураження фомозом прикореневої частини рослин ми можемо спостерігати у фазу молочно-воскової стиглості рослин. У цей час, за візуальної діагностики в польових умовах, легко сплутати ураження фомозом із ураженням стебла білою гниллю, проте характерною діагностичною ознакою на користь фомозу є утворення пікнід, які видно неозброєним оком, та відсутність у стеблі склероцій, що є типовим для білої гнилі.
Основне джерело інфекції — міцелій на рослинних рештках (первинне джерело інфекції) та уражені рослини, на яких формуються пікноспори (вторинна інфекція).
Найчастіше для контролю поширення фомозу в посівах ріпаку використовуються фунгіциди, що містять у своєму складі триазольну складову. Проте, якщо говорити про осіннє застосування фунгіцидів — регуляторів росту на ріпаку, вибір діючих речовин та препаратів є досить обмеженим, оскільки водночас із фунгіцидним захистом нам потрібно попередити і переростання рослин. В такому разі наш вибір є обмеженим лише кількома триазолами (наприклад тебуконазол), що забезпечують вплив на морфологію культури, інгібуючи синтез гормону росту — гібереліну. Однак у більшості випадків такі діючі речовини, на жаль, не забезпечують достатньої ефективності в контролі фомозу, що підтверджують результати дослідів.
Ефективність найбільш поширених фунгіцидів — ретардантів проти фомозу на ріпаку досить наочно вдалось оцінити восени 2022 року (рис. 3 та 4), коли погодні умови сприяли значному поширенню й розвитку цієї хвороби.
Чому саме Сетар®?
Ключ до успіху ефективності Сетар® — це дві його складові, одна з яких (дифеноконазол) відповідає за надійний і тривалий захист від захворювань, подовжуючи роботу листового апарату й накопичення цукрів.
Нагадуємо, що дифеноконазол забезпечує вищу ефективність, порівняно з іншими діючими речовинами того ж хімічного класу, що застосовуються на ріпаку для контролю фомозу, та володіє низкою відмінностей, зокрема більш тривалою ефективністю. Другою складовою Сетар® є паклобутразол, що забезпечує рістрегулятивну дію. Тож на відміну від багатьох продуктів ми маємо дійсно універсальний продукт, що має виражений вплив на морфологію рослини, запобігаючи переростанню, і демонструє значно вищий рівень ефективності в контролі фомозу порівняно з більшістю стандартів на ринку.
Застосовуючи Сетар®, нам під силу ефективно керувати ростовими процесами рослин ріпаку та забезпечити надійний захист від хвороб, результатом чого є успішна перезимівля і вищий потенціал урожайності поля навесні, а це фундамент для отримання гарного врожаю, чого ми вам і бажаємо! P
Олександр Соловйов, менеджер з технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на технічних культурах», компанія «Сингента»