«Злив» палива, мабуть найрозповсюдженіший вид крадіжок на господарствах. Але, враховуючи зростання ціни через заборони з боку найбільших експортерів, це дуже «боляче» для підприємств. Як бути в курсі всіх тонкощів розкрадання пального та як його викорінити, розповідає консультант компанії SmartFarming з GPS-моніторингу транспорту і контролю палива Микола Пилипенко. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на його блог.
Для непоміченої крадіжки спочатку розраховують той об’єм дизельного пального, який можна вкрасти. Для цього або від початку закладають неправильні норми витрати на сезон, або потім додумують способи його «заощадження». І якщо з нормами все зрозуміло, то способів «заощадження» не злічити: «недовози» на заправні станції, розширення пального при збільшенні температури чи маніпуляції з лічильниками, порушення технологічних операцій, недозаправки до повного баку тощо.
Приміром, відповідальні за паливозаправні станції часто змінюють шестерню лічильника на ту, що має менше зубів. Тому, потім він показує одне значення, а по факту — пальне не доливається у транспортний засіб. В бочці лишається біля двох каністр, які успішно зливають та продають.
Існує й інший спосіб «махінації» на заправній станції чи паливозаправнику — примусове нагрівання цистерн. Персонал спеціально відкриває горловину на бочці з пальним, щоб воно нагрілось на сонці, пальне розширяється, відповідно більше необлікованих залишків залишається всередині. От і маємо ще пару каністр. «Зекономлене» пальне потім можна злити.
Але, в першу чергу пальне умільці заощаджують за рахунок порушення технологічних операцій. Наприклад, на оранці зменшують глибину обробітку з 25 см до 20 см, і маємо до +10% палива з бака «в кишеню». При цьому крадіжки з баків можуть бути, як одним зливом, так і декількома дрібними за зміну.
Джерело: propozitsiya.com
