За шаленим бумом угод M&A на українському аграрному ринку прийшов етап оптимізації портфелів активів та земельних банків. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на investory.news.
У січні нинішнього року АМКУ надав дозвіл компанії “Кондитерінвест” на придбання 50% в компанії “Летичів-Агро”. Здавалось би – чергова угода аграрних компаній. Але цікаво те, що її власниками є досить відомі постаті на ринку – президент кондитерської корпорації Roshen В’ячеслав Москалевський з боку покупця і Джордж Рор та Моріс Табасиник, які володіють одним з найбільших агрохолдингів України NCH Capital, з боку продавця. Таким чином, як пояснюють експерти, останні оптимізують земельний банк, який так активно накопичували багато років.
Розпродує землі й AgroGeneration. В січні стало відомо, що компанія підписала угоду про продаж 28,5 тис. га землі (27% від загального земельного банку групи) в Житомирській і Тернопільській областях за €19 млн. Таким чином її земельний банк зменшиться до 80 тис. га. Ще однією знаковою і довго очікуваною угодою стало придбання більшої частини активів компанії “Мрія” саудівською SALIC. При підписанні угоди у вересні 2018 року новий власник українського агрохолдингу заявив про намір інвестувати значні кошти в нове обладнання, інфраструктуру, агротехнології та консолідацію земельного банку.
Накосили
За шаленим бумом угод M&A на українському аграрному ринку прийшов етап підбивання підсумків, оптимізації портфелів активів та земельних банків і затишшя перед виборами. Протягом двох останніх років хтось розпродавав неефективні активи, хтось шукав потенційних інвесторів на повне поглинання, а хтось – активи задля розширення географії експорту.
За оцінками аудиторів, загальний обсяг великих і середніх (виручка об’єкта поглинання $10 млн) M&A угод в агросекторі склав $576 млн, що на 27% перевищує рівень 2017 р. “Спрогнозувати загальний обсяг M&A угод можна доволі умовно, оскільки більшість малих угод у сфері рослинництва не є публічними. Ми вважаємо, що загальний обсяг був мінімум на 30% вищим декларованої цифри і склав близько $750 млн. Але, якщо не брати до уваги угоди з придбання або продажу українськими аграрними компаніями активів закордоном (MHP-Ptuj), угоди щодо купівлі дістресс активів (SALIC-Мрія) та міноритарної частки компанії (Fairfax-Astarta), у 2018 році у порівнянні з 2017 роком обсяг М&A угод у агарному секторі в класичному розумінні, не виріс, а знизився на 52%. Причина цього – завищена вартість активів”, – поділився думкою Дмитро Ушенко, директор з оригінації інвестиційно-банківського департаменту ІК Concorde Capital. Експерт вважає, що велика кількість перспективних М&A угод в аграрному секторі не відбулись із-за завищених очікувань щодо оцінки активів з боку продавців. Активність великих гравців, що виступали консолідаторами сектора, і “розігріли” ринок у 2016-2018 рр. сповільниться і, все ж таки більшість відкладених М&A закриються, оскільки продавці будуть вимушені знизити свої очікування.
На думку Владислава Остапенко, керівника напряму послуг з корпоративних фінансів та M&A компанії EY в Україні, бажання інвестувати прибутки та залучений капітал у розширення земельного банку, яке було головним драйвером росту в попередні роки, на сьогодні значно зменшилося. “По-перше, інвестори чекають результатів виборів, по-друге, існує ймовірність швидкого відкриття ринку землі після виборів, тож компаніям будуть потрібні кошти не на розширення банку землі, а на викуп паїв у орендодавців із метою зміцнення свого земельного банку. Це суттєві внутрішні інвестиції, тому деякі гравці “притримують” кошти, готуючись до відкриття ринку с/г землі”, — підкреслив експерт.
Щодо подальших перспектив, то, на думку Олексія Ращупкіна, партнера консалтингової компанії Atlas Advisors, у 2019-му році перший квартал “випаде” внаслідок виборів, тому буде добре, якщо за підсумком загальний обсяг дотягне до півмільярда”.
За оцінками експертів, загальний обсяг угод на аграрному ринку склав $750 млн.
Як і в минулі роки, найбільша M&A активність спостерігалася в секторі рослинництва. Однак експерти вважають, що пожвавлення є й у секторі зернової логістики та олійно-жировому секторі. Наприклад, той же “Кернел” нещодавно придбав одного з найбільших операторів вагонного парку для перевезення зерна (15% ринку) “РТК-Україна”, корейська сировинна компанія Posco Daewoo — 75% акцій зернового термінала Orexim та ін. “Ми очікуємо певне зростання попиту на інфраструктурні активи та цілісні аграрні конгломерати з боку зовнішніх інвесторів після виборів, тому ймовірність появи значних та знакових угод досить велика. Водночас, місцеві гравці теж не будуть втрачати можливостей з придбання цікавих активів за привабливими цінами”, — поділився пан Ращупкін. Крім того, на його думку, очікується певна активізація в секторах тваринництва та птахівництва.
$1000 за 1 га
Протягом 2017-2018 рр. ціни на агроактиви повернулись майже на докризовий рівень. Фактично, ціни зросли більше, ніж удвічі. Якщо у 2015 році $500 за 1 га вважалось гарною ціною, то вже у 2017-2018 рр. цей показник міг становити $1000+.
“На зміну ціни вплинуло бажання інвесторів розширювати свій бізнес шляхом M&A, та, відверто кажучи, — не дуже великий вибір якісних активів. Проте зараз я не очікую, що ціна продовжить зростати, адже кількість покупців на ринку значно зменшилась”, — прогнозує Владислав Остапенко.
“Наявність кількох системних гравців, що мали й мають на меті суттєво збільшити земельний банк, було основним фактором який підштовхнув ціни вгору. Мова йде про “Кернел” та “Епіцентр”, які відкрито конкурували у 2017-му за кілька активів”, — добавив Ігор Верхогляд.
Щодо потенційного відкриття ринку землі, то, як вважають експерти, це буде сприяти збільшенню притоку іноземних інвестицій в сектор рослинництва та суміжні сектори. Для більшості глобальних гравців та стратегів право власності на землю є критично важливим. Інвестиція в земельний актив для них — це інвестиція в нерухомість.
Джерело: propozitsiya.com
