Аграрний сектор України зазнав суттєвих втрат унаслідок повномасштабної війни РФ проти України. Минулого року Мінагрополітики України та Київська школа економіки оцінили такі втрати у суму 6,6 млрд доларів. Проте вже цього року цифри значно виросли: згідно із розрахунками Центру досліджень продовольства та землекористування при Київській школі Економіки, український аграрний сектор зазнав 40,2 млрд доларів прямих та непрямих збитків внаслідок повномасштабної війни.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на apostrophe.
Величезні збитки – не єдина проблема агросектору, кажуть експерти. Адже в умовах існуючого законодавства вкрай важко здійснювати інвестиції – немає тих самих прозорих правил гри, що дозволяли б підприємцям сподіватися на швидку реалізацію проектів.
Фермер Тарас Іваненко минулого року розпочав новий проєкт – будівництво невеличкого птахокомплексу.
«У мене виникла ідея, коли побачив різке падіння цін на зерно, побудувати приміщення, щоб тримати там курей, почати продавати яйця, на які ціни в країні виросли, тоді як вартість зернових сильно впала. Це було єдиною можливістю покрити збитки, організувати додаткові робочі місця та сподіватися на якийсь мінімальний розвиток», – каже підприємець.
Проте ввести в експлуатацію нове приміщення для птахівництва виявилось доволі складним завданням, адже місцеві чиновники постійно вимагали все нових планів та документів, а через 6 місяців вже напряму заявили, що для узаконення будівництва потрібні гроші – 12 тисяч доларів.
«Врешті я заморозив цей проєкт, поки не зрозумію, як мені бути далі», – каже фермер.
Про те, що будівництво нових площ для агробізнесу – ціла епопея, пов’язана з хабарництвом та безліччю бюрократичних кроків, розповів і фермер з Полтавщини Григорій Шамрицький.
«На сьогодні є великі складнощі, щоб побудувати якийсь тваринницький комплекс. Мій колега будував буквально в нашому районі, він запускав новий тваринницький комплекс. Я працював в той час з зоотехніком на цьому підприємстві і бачив, це просто не сім кіл пекла, я не знаю, це вже десяток кіл. Настільки забюрократизована сьогодні ця система», – розповідає Григорій Шамрицький.
Він розповів, що для того, аби побудувати елеватор , або тваринницький комплекс чи його модернізувати, потрібно збирати величезні папки документів, проходити десятки погоджень, коло бюрократичних машин, сплачувати багатьом службам, які б щось вирішили чи погодили.
«У країні склалась ситуація, коли корупція стала частиною функціонування бізнесу, на яку часто компанії вже просто закладають бюджети. Тобто вони не намагаються навіть якось вирішувати це питання, як каже держава, телефонувати на гарячу лінію БЕБ чи в СБУ, ні, для бізнесу корупція – це вже частина видатків. Але це все реально змінити, якщо будуть прийняті певні реформи», – каже Григорій Шамрицький.
Уникнути корупційних ризиків у будівництві можна було б за умови введення в дію реформи містобудування – законопроєкту № 5655. Адже саме ця реформа пропонує повну цифровізацію усіх процедур, пов’язаних із будівництвом, що однозначно запобігає корупційним намаганням чиновників отримати оплату за дозволи та рішення.
«Потрібні такі закони, які не даватимуть можливості цим корупціонерам гребти кошти за те, що бізнес хоче будувати, розвивати, інвестувати, створювати робочі місця, сплачувати податки. А ти ще маєш заплатити хабарникам, оцим корупціонерам, які на твоїй зарплаті сидять? Я сподіваюсь, що проєкт №5655 найближчим часом буде підписаний. Він цифровізує процеси, відповідно, нищить величезну частину корупції в будівельній галузі, а значить, надасть інвестиційної привабливості нашому бізнесу, зокрема, агросектору», – вважає фермер Шамрицький.
Джерело: propozitsiya.com
