У Києві відбувся круглий стіл «Україна-ЄС: кращі практики регулювання земельних відносин», присвячений гармонізації українського земельного законодавства з нормами ЄС. В обговоренні кращих практик регулювання земельних відносин взяли участь урядовці, парламентарі, очільники органів державної влади та представники аграрних асоціацій.
Під час круглого столу експерти проекту представили результати аналізу земельного права ЄС, зокрема обмежень, які є у цій сфері, а також надали перелік питань, які потребують вирішення для гармонізації земельного законодавства України та ЄС.
Регулювання земельних відносин в ЄС
Виконавча партнерка Aequo Юлія Кирпа зазначила, що обіг земель підпадає під принцип вільного руху капіталу в ЄС, а тому учасники ринку не можуть піддаватися будь-яким обмеженням на рух капіталу між державами-членами.
Інституцією, що забезпечує нагляд за дотриманням принципу вільного руху капіталу при впровадженні внутрішніх національних правил регулювання обігу земель державами-членами ЄС, є CJEU (Суд справедливості ЄС). Так, наприклад, CJEU підтверджує можливість регулювання цін на землі с/г призначення державою, якщо такі заходи базуються на точних критеріях, допомагають запобігти надмірній спекуляції земельними активами та не можуть бути замінені будь-якими іншими заходами. Водночас певні регулювання, які встановлювались країнами-членами ЄС, розглядаються CJEU як обмеження вільного руху капіталу, а тому є неприпустимими.
Важливим питанням, яке регулюють уряди країн-членів ЄС, є консолідація земель – комплекс заходів з економічно обґрунтованого об’єднання земельних ділянок в земельні масиви.
«В більшості розглянутих європейських держав передбачена добровільна консолідація за ініціативою власників, уряду або муніципалітетів, а учасники процедури консолідації мають отримати землі, еквівалентні за вартістю тим, які в них були, або отримати компенсацію втрат», – зазначила Євгенія Чернецова, старша юристка юридичної фірми Aequo.
Порівняння земельного права України та ЄС
Якщо ж порівнювати право ЄС та України, то вони є доволі схожими. Ба більше, експерти проекту схиляються до думки, що багато в чому норми українського законодавства є більш ефективними. Водночас в законодавстві України є низка норм та правових інструментів, які суперечать праву ЄС або кращим практикам країн-членів. Наприклад, мова йде про заборону громадянам з країн-членів ЄС, а також юридичним особам, створеним за законодавством країн ЄС, набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
«Такі обмеження не відповідають відразу двом положенням Договору про заснування Європейської Спільноти. По-перше, це порушує принцип вільного обігу капіталу. По-друге, це створює дискримінацію за державною належністю, адже юридична особа, яка зареєстрована не в Україні, суттєво обмежується у набутті у власність земельних ділянок порівняно з українськими юридичними особами», – зазначив експерт із земельного права Сергій Біленко.
Експерти проекту також сформували перелік рекомендацій щодо правових інструментів, які Україні варто було б запозичити з ЄС. Серед інших, до них відносяться:
- включення до переліку речових прав на земельні ділянки права узуфрукту, як права безстрокового володіння, користування земельною ділянкою державної, комунальної власності;
- запровадження фінансової підтримки держави бажаючих придбати земельні ділянки сільськогосподарського призначення;
- визначення ефективного механізму застави права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
- використання в якості бази оподаткування масової оцінки, яка ґрунтується на ринкових цінах на земельні ділянки та прав на них.
В подальшому експерти проекту за підтримки Програми USAID АГРО розроблять та представлять концепцію вдосконалення земельного законодавства України, яка відповідатиме праву ЄС та кращому досвіду країн-членів.