Узбекистан та Молдова є великими експортерами фруктів та горіхів. Експорт фруктів з Узбекистану щорічно приносить країні $500-600 млн. експортної виручки, а Молдові — близько $200-230 млн. У перерахунку на одного жителя країни, Молдова експортує більше фруктів, ніж Туреччина та Польща.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на EastFruit.
Крім того, і Узбекистан, і Молдова привертають увагу високими темпами розвитку плодоовочевої галузі. В Узбекистані реалізується велика кількість великих садівничих проектів.
При цьому часто освоюються землі, які раніше не використовувалися в сільському господарстві, і на яких не було зрошувальних систем. Тому підприємці для забезпечення поливу садів, як правило, бурять свердловини завглибшки 200 і більше метрів. І навіть на такій глибині вода нерідко буває неідеальної якості та має підвищений вміст солей, що потребує чималих витрат на її фільтрацію.
У Молдові також є величезні проблеми з доступом до води. За різними оцінками, лише від 10 до 15% садів вирощується на зрошенні, а решта — на богарі. Це негативно впливає на врожайність і якість продукції, що істотно знижує прибутковість садівницьких проектів у Молдові. Лише кілька років тому садівникам дозволили бурити свердловини для поливу або розконсервувати старі свердловини, хоча, як виявилося, багато хто робив це й раніше, але нелегально. Однак, навіть отримавши дозвіл на буріння свердловини, багато хто стикається з тим, що вода з цих свердловин не придатна для зрошення, знову ж таки через високий вміст солей.
Цього року і в Молдові, і в Узбекистані погода у літній період виявилася аномальною. У Молдові у більшості регіонів за перші два місяці літа взагалі не було жодного дощу, а в Узбекистані, в окремих регіонах, температура в липні тривалий час трималася на рівні 45 градусів за Цельсієм і вище.
«Наприкінці липня я бачив у садах Молдови дерева персика та інших кісточкових культур, які гинули від дефіциту води, які до цього кілька років цілком нормально росли і плодоносили без зрошення. 2022 року вони просто почали засихати. Щоб урятувати сад, фермерам доводилося поливати їх водою з бочок», — каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
«В Узбекистані ж масове використання «золотого резерву» артезіанських вод викликає чимало занепокоєння, оскільки в результаті існує загроза дефіциту питної води. Фермери самі визнають, що дебіт свердловин починає знижуватися, а нещодавно в пресі було повідомлення з посиланням на офіційні джерела зниження рівня грунтових вод у семи регіонах на 5 метрів. Що також говорить про досить неприємну тенденцію та загрозливу для плодоовочевої галузі ситуацію», — вважає експерт.
Андрій Ярмак вважає, що це може призвести до уповільнення темпів зростання або навіть до зниження обсягів виробництва плодоовочевої продукції в Молдові та Узбекистані в найближчі роки.
Джерело: propozitsiya.com
