У 2019 році Україна мала черговий рекордний урожай в 75 млн тонн зерна, а от прогнози на цей рік — невтішні. Якщо на початок серпня 2020 прогноз був на рівні 70−72 млн тонн, то на початок вересня цифри «просіли» до 68 млн тонн. Реальні цифри врожайності будуть лише наприкінці року.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на nv.ua.
А ще, за даними експертів, до кінця серпня посуха в Україні охопила близько 50% площ під озимі врожаю 2021 року. Це все прямо вказує, що держава мусить підготуватися і вжити необхідних заходів для забезпечення продовольчої безпеки.
До цього часу вдавалось обходитись «традиційним» інструментом, таким як Меморандум між профільним міністерством та аграріями про узгоджені обсяги експорту продовольства. Він працював як «запобіжник» по агроекспорту так, щоби Україна гарантовано мала необхідні для себе 5−6 млн тонн продовольчого зерна. Однак в нинішніх умовах Меморандум як «запобіжник» може вже не бути таким ефективним, як це було в попередні роки.
На тлі пандемії Covid-19 та економічної кризи потреба українців у доступних продовольчих товарах стала гостріша. Але при цьому і зерно стали вивозити із портів інтенсивніше.
За неофіційними даними, у серпні цього року через порти вивезли зерна на 7% більше, ніж у серпні минулого року. І схоже, що так ми ризикуємо повторити ситуацію зразка 2003−2004 років, коли з нашої країни спочатку безконтрольно вивезли усе продовольче зерно, а потім його ж довелось імпортувати для потреб населення, однак вже значно дорожче.
Щоб не допустити такого сценарію, державі потрібна спеціальна уповноважена установа-оператор, який би гарантував продовольчу безпеку.
Першим на думку спадає Держрезерв. Тим більш, що у нього на балансі є 10 КХП і хлібних баз, що одночасно можуть зберігати 500−700 тис. т зерна — це для потреб країни цілком достатньо. Але там завжди були проблеми зі зберіганням продовольчого резерву.
Інший «претендент» на роль гаранта продовольчої безпеки України — «Державна продовольчо-зернова корпорація України», ДПЗКУ. Корпорація має на балансі 55 хлібоприймальних та зернопереробних філій, їх потужність — близько 4 млн тонн зерна при одночасному зберіганні. Для потреб держави наче більш, ніж досить. Але проблема в тому, що ДПЗКУ зараз — фактично на межі дефолту.
Доручити продовольчу безпеку країни уряд може і Аграрному фонду — тому, що акціонерне товариство. Так, у цієї держкомпанії теж є свої проблеми — за І півріччя 2020 року збиток склав 205 млн гривень. Але разом з тим Аграрний фонд продовжує працювати і виконувати свої функції.
У такому випадку Кабміну потрібно прийняти відповідні рішення. Тобто — присвоїти «Аграрному фонду» спеціальний статус установи — оператора продовольчої безпеки. А також — передати в управління цій аграрній держкомпанії хоча б декілька КХП, що простоюють, перебуваючи на приватизації. Таким чином і потужності запрацюють і Аграрний фонд не витрачатиме зайвих грошей на переробку та зберігання.
Тим більш, що вже є схожий досвід, коли для забезпечення енергетичної безпеки країни Кабмін передав «Нафтогазу» 6 ТЕЦ, які до цього були на балансі Фонду держмайна.
Можливо це і буде сценарій, виграшний для всіх?
Джерело: propozitsiya.com
