Всеукраїнський конгрес фермерів (ВКФ) заявив про ризики для фермерських господарств, які, на думку організації, містить проєкт нового Цивільного кодексу України.
Позицію представники аграрного сектору озвучили під час зустрічі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком за участю представників асоціацій та галузевих об’єднань.
Одна з ключових претензій стосується статусу фермерського господарства. Наразі воно є окремою формою юридичної особи, створеною для сімейного господарювання. Водночас у статтях 93 і 94 проєкту нового Цивільного кодексу такої форми немає — серед організаційно-правових форм залишаються товариства та установи.
У ВКФ вважають, що це може змусити десятки тисяч фермерських господарств перереєстровуватися в ТОВ, кооперативи або інші корпоративні форми. На думку конгресу, це призведе до додаткових витрат і адміністративного навантаження, а також може вплинути на особливості землекористування, оподаткування та державної підтримки.
ВКФ пропонує зберегти фермерське господарство як окрему організаційно-правову форму та включити його до переліку у статтях 93 і 94, а особливості його діяльності надалі регулювати законом «Про фермерське господарство».
Окремі зауваження фермерів стосуються статті 467 проєкту кодексу. Вона передбачає поділ майна між членами господарства у частках.
У ВКФ вважають, що така модель може створити проблеми з ухваленням управлінських рішень у разі конфліктів між членами господарства, виходу одного з них або спадкування частки. Також, за оцінкою організації, це може ускладнити кредитування та передачу майна в заставу й створити додаткові витрати через необхідність компенсації учаснику, який виходить із господарства.
Конгрес пропонує зберегти модель, за якої майном володіє саме фермерське господарство. У разі її зміни — передбачити механізми захисту від сімейних конфліктів та попередньо оцінити вплив нових правил на доступ фермерів до кредитування.
Фахівці також звернули увагу на положення про територіальні громади. За їхньою оцінкою, проєкт визнає громаду самостійним суб’єктом цивільних прав, але водночас передбачає, що вона може набувати та здійснювати ці права лише через орган місцевого самоврядування.
У ВКФ вважають, що такий підхід створює колізію з іншими положеннями проєкту та статтею 140 Конституції України.
Ще одне зауваження стосується глави 27 проєкту. За словами представників галузі, низка її положень, зокрема статті 474, 475, 479, 482 та 484, дублює норми Земельного кодексу. На думку ВКФ, це може призвести до різного тлумачення норм під час їх застосування.
У Всеукраїнському конгресі фермерів заявили, що продовжать відстоювати свою позицію під час розгляду проєкту Цивільного кодексу та закликали народних депутатів врахувати пропозиції аграрного сектору до його ухвалення у другому читанні.