Кукурудза в Україні залишається «найнезібранішою». Якщо пшениця, ячмінь та горох на 100 відсотків уже в коморі, а площі під соняшником, гречкою та просом комбайни здолали на 97, 99 і 95 відсотків відповідно, то навпроти качанистої в оперативних жнивних зведеннях значиться цифра 88 %. Таку безгосподарність, коли кукурудза стояла не зібраною ледь не до весни в окремих агровиробництвах в минулі роки іноді пояснювали навіть економічною доцільністю. Мовляв, за умови недешевих енергоресурсів значно вигідніше тримати зернову в полі замість того, аби зберігати на елеваторах. Тож січневими або лютневими жнивами, коли комбайни діловито роз’їжджають засніженими ланами (приміром торік вона пішла в зиму майже на 800 тисячах гектарів), уже мало кого здивуєш. Звісно, у кожного своя арифметика господарювання, але краще зібрати все до білих мух. Тим більше, що нинішнього бездощового сезону качани добре підсушило сонце, а погода дає можливість віджнивувати по сухому. З огляду на цифри в оперативних зведеннях, саме цим у багатьох агроформуваннях нині і переймаються: за другий тиждень листопада комбайни здолали 220 тисяч кукурудзяних гектарів.
В Україні королева ланів і надалі залишається стратегічною культурою, яка за обсягами експорту і валютною виручкою продовжує утримувати лідируючі позиції. Хоча трон під нею значно захитався, адже, вже зрозуміло, зберуть качанистої значно менше, ніж у попередньому сезоні, коли врожай, якщо вірити офіційній статистиці, у підсумку сягнув понад 31 мільйон тонн. Станом на 14 листопада 2024-го намолочено лише 22,3 млн тонн. Попри те, що в Україні посівні площі порівняно з минулим роком істотно не скоротилися, аграрії недобирають на нижчій урожайності. Негативно позначилося посушливе літо, нині віддача гектара не дотягує до 63 ц/га, торік було 78.
Утім експорт кукурудзи має гарні перспективи. З огляду на те, що значна частина зібраного реалізується за кордон, для України актуальними залишаються високі світові ціни та ринки збуту. Тим часом, зміни на політичній арені грають не на користь експорту вирощеної на вітчизняних полях качанистої. А наші «кукурудзяні» конкуренти продовжують плекати пристойні врожаї, збиваючи світові ціни на стратегічний для України товар. Як йшлося під час засідання Trend&Hedge Club, основним постачальником зернової до Китаю стала Бразилія, яка спромоглася зайняти 60 % привабливого для нас ринку, значно потіснивши таким чином і Україну, і США. Ця південноамериканська країна постачає качанисту за угодою з Піднебесною з минулого року і, схоже, нині нікому не збирається поступатися місцем, адже, за прогнозами, цьогоріч матиме ледь не рекордний за обсягами врожай. Тобто їй буде чим конкурувати. Хоча Китай, де також очікують зібрати власний високий урожай, сконцентрував значний запас качанистої. Тамтешня влада намагається обійтися своїми силами та підтримати власних фермерів, тож зменшує обсяги закордонних закупівель. Як повідомляється, у вересні Китай імпортував лише 310 тисяч тонн кукурудзи. Це, стверджують експерти, найнижчий показник з березня 2020-го.
Послаблять ціни на світових ринках і сільськогосподарські звитяги у Сполучених Штатах, де теж розраховують на значний врожай королеви ланів, – країна активно реалізує її до Мексики та Японії. Також попри санкційні війни американці продовжують «приторговувати» кукурудзою і з Китаєм, виступаючи таким чином нашим конкурентом. А з приходом до Овального кабінету Трампа, котрий тяжіє до «старої доброї нафти» і не є прихильником біопального, розвитку цієї альтернативи у США передрікають проблеми. Таким чином обсяг кукурудзи, що може бути експортована, але зараз використовується як сировина для «рослинного бензину», зросте.
Поки для реалізації качанистої з України пріоритетними залишаються країни ЄС, а також Туреччина, яка активно почала цікавитися вирощеною на наших полях королевою і у першій декаді листопада очолила рейтинг найбільших її покупців. До першої п’ятірки імпортерів входять також Італія, Іспанія, Бельгія та Південна Корея. Очікується, Китай якщо і з’явиться у топ-5, то не раніше лютого наступного року, з відновленням попиту на кукурудзу в цій державі. Тоді «урвати» свою частину ринкового пирога зможе й Україна. Щоправда, цей шмат, за наявності такого серйозного конкурента, як Бразилія, не буде вже для нас настільки великим, як раніше.
Валерій Друженко
Фото з відкритих джерел
Джерело: propozitsiya.com
