Як фермер з Полтавщини отримав грант на модернізацію техніки та активно впроваджує сучасні технологічні практики
Українські фермери встигають і землю боронити, і розвивати своє господарство, впроваджуючи сучасні прогресивні технології господарювання. Володимир Різун, власник фермерського господарства «Вишневе Агро», не завжди мріяв про фермерство, оскільки його перша професія була перекладачем. Однак, із часом, зваживши власні пріоритети, обрав господарювання на власній землі.
Перші кроки в господарюванні за землі
«Я вже 20 років так чи інакше пов’язаний із сільським господарством. Сам родом із села – розповідає Володимир. – Хоча свого часу дуже не любив сільське господарство. Закінчив Київський національний лінгвістичний університет. Потім випадково потрапив в одну французьку компанію–дилера сільгосптехніки, працював там перекладачем. А з часом відчув потяг до сільського господарства, до господарювання на власній землі. У 2015 році я вперше засіяв батьківські три паї, на початку це було всього 13 га».
В той час своєї техніки в господарстві не було, грошей, звісно, не вистачало, довелося навіть позичати. Так, з мінімальними капіталовкладеннями вдалось на старті отримати 75 ц /га кукурудзи, при тому що рік видався не дуже вдалим.
Наступного року аграрій зрозумів, що сільське господарство — це не така вже й легка справа. «Ми не змогли нормально посіяти, окрім того погода суттєво впливала на результати» – ділиться Володимир. — Урожай виявився не таким, як я очікував. Тож почав глибше вивчати агрономічні питання та техніку. На той момент, маючи лише 13 га землі, працювати було дуже складно».
В 2017 року Володимир працював директором сільськогосподарського кооперативу в рамках проєкту розвитку зерносховищ і сільськогосподарської кооперації, який фінансував уряд Канади. За словами аграрія, це була цікава і корисна робота: можливість спілкуватися з канадськими агрономами, відвідувати їхні господарства та обмінюватися досвідом. «На мене справила велике враження система no-till, яку активно впроваджували в Канаді, і я вирішив спробувати її в своєму господарстві» – розповідає аграрій.
У 2018 році Володимир зареєстрував своє фермерське господарство та став платником ПДВ. На той час в обробітку вже було 16 га землі. Ще не маючи власної техніки, в господарстві почали практикувати no-till. «Це, мабуть, та технологія, яку мої працівники дотепер сприймають із певним скепсисом, адже вони поки ще не зрозуміли її переваги» – каже фермер. Багато знайомих досі впевнені, що старі технології краще ніж сучасні, мовляв «мій дід орав плугом, і я буду».
Буденні справи: бур’яни надокучали, але вродив соняшник
На сьогодні в господарстві обробляють 30 гектарів землі. Останні три роки Володимир служить в армії, тому й керує фермерськими справами віддалено. Це певним чином вплинуло на ситуацію на підприємстві, адже він не має можливості особисто повністю контролювати всі процеси, хоча й намагається надавати рекомендації по різних питаннях.
Минулого сезону найбільше проблем виникло з контролем бур’янів, що стало однією з найслабших ланок у господарстві. Ще з 2020 року фермер прийняв рішення працювати на полях лише оригінальними ЗЗР, не використовуючи жодних генериків. Однак цього року він зіткнувся з неочікуваними труднощами. Витрати на засоби захисту рослин виявилися значно вищими, ніж планував фермер. Ще на старті витрати «з’їли» 40 % від очікуваного прибутку. «Я працюю тільки з офіційними дистриб’юторами, тому в якості препаратів не маю сумнівів. Експерти, що приїжджали в господарство, порадили звернути увагу на pH води, адже це може впливати на ефективність дії пестицидів», – каже фермер.
Більшу частину площ минулого сезону засіяли соняшником, що виявилося вигідним через високу ціну на цю культуру. Попри труднощі з бур’янами та спеку, врожай соняшнику був досить непоганим. На деяких полях зібрали до 3 т/га, хоча посуха сильно вплинула на врожайність, тому на інших полях вдалося зібрати лише 1,5 т/га.
Технології в господарстві: no-till та боротьба зі змивом посівів
No-till перестає бути технологією майбутнього, адже її вже активно застосовують у всьому світі та є реальні результати. В господарстві використовують технологію no-till для сівби сої, кукурудзи та соняшнику, також планували посіяти пшеницю, однак через певні технічні труднощі втратили три тижні, тому не змогли провести сівбу.
Основна проблема у практиці no-till – це переущільнення ґрунту, що залишається актуальним питанням для господарства. «У 2024 році через проблеми з ущільненням ґрунту сходи були дуже нерівномірні», — розповідає аграрій. Посіяні в кінці квітня культури на деяких ділянках почали сходити лише на початку червня, і різниця в сходах становила цілий місяць. Соняшник зміг «догнати», а от кукурудза серйозно постраждала.
За результатами останнього аналізу ґрунту, проведеного в 2020 році, вміст гумусу в ґрунті виявився досить високим, на окремих ділянках досягаючи 4 %. Проте дошкуляла інша проблема. Половина земель, що обробляються в господарстві, розташовано на схилах. «Щоразу з початком травневих дощів ми стикались із серйозним змивом ґрунту та посівів. Однак завдяки рослинним решткам, що почали залишати на полях, ми нарешті позбулись цієї проблеми, і змиву більше не спостерігається. Отже, технологія працює», — ділиться Володимир.
Також у господарстві практикують регенеративне землеробство, щоб у майбутньому за допомогою висіву сидеральних сумішей подолати плужну підошву на полях, покращити структуру ґрунту та збагатити його склад корисними елементами.
Про точні технології
Точне землеробство Володимир почав впроваджувати з минулого 2024 року. Для цього фермер поставив собі за мету мати відповідну техніку та обладнання. Завдяки участі у проєкті «Агрокебети. Рости своє», асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та Благодійним фондом «МХП-Громаді», аграрію вдалося отримати грант для впровадження точного землеробства в своєму господарстві. Грантові кошти в розмірі 200 000 грн будуть спрямовані на модернізацію сівалки Джон Дір 7000 для Precision Planting. У господарстві наразі планують встановити висівні апарати від Precision Planting, що дасть змогу підвищити ефективність сівби. Наступним кроком стане придбання контролера насіння та добрив SeedSense 20/20 від Precision Planting, ціна якого орієнтовно становить 5 тис. доларів. Однак, контролер третього покоління, що коштує 10 тис. доларів за один монітор, за словами Володимира, поки що залишається поза їхніми можливостями.
Господарство наразі має весь необхідний парк техніки для ефективної роботи, поповнюючи його надійними та перевіреними агрегатами. «Колись, в господарстві був таким прикрий випадок: ще у 2018 році ми придбали трактор МТЗ «Білорус», який майже одразу зламався. Я стільки промучився з постійним ремонтом, що не міг пробачити виробникам такої жахливої якості виробництва – ділиться Володимир. – Єдиною перевагою цього трактора була його низька ціна. Однак, на цьому позитивні характеристики закінчились».
У точному землеробстві перше, що необхідно — це автопілот. Однак встановити автопілот на трактор МТЗ, вартість якого майже дорівнює вартості самого трактора, здається дещо абсурдним, — вважає аграрій.
Сьогодні в господарстві планують придбати новий трактор John Deere потужністю 140 к.с. вартістю 140 тис. євро. «Багато хто з колег запитує мене: «Як ти можеш собі дозволити таку техніку, коли обробляєш не так багато землі?» Але я впевнений, що інвестиція в якісну техніку обов’язково виправдає себе в майбутньому. На мою думку, краще витратити більше на надійний трактор, ніж купувати дешевий, проте сумнівний по якості» — каже фермер.
Аграрій підтримує ідею диференційованого посіву, адже, як показує практика, це суттєва економія посівних матеріалів. Великі компанії, такі як «Кернел» чи «Астарта Київ», з якими господарство співпрацює, вимагають оновлення техніки та технологій, зокрема впровадження картографування полів. У господарстві сьогодні використовують комбайн Case 2388 — надійний апарат, проте він потребує встановлення систем картографування. Вартість встановлення необхідного обладнання на цей комбайн становить 10–13 тис. євро, тому фермер поки що вирішив залишити техніку в її поточному стані. А для надання послуг у майбутньому планує придбати зернозбиральний комбайн John Deere S760.
Одна з систем, яку в господарстві планують встановити на сівалку до нового сезону-2025, — це Delta Force від Precision Planting. Володимир впевнений, що якісна сівалка – це 80 % успіху майбутнього врожаю. Саме тому розпочав впровадження сучасних технологій із модернізації сівалки.
Сьогодні аграрій активно займається поданням заявок на різноманітні гранти, продовжує впроваджувати в господарстві регенеративні практики та елементи точного землеробства, адже впевнений — за цим майбутнє господарства.
Юлія Наружна, [email protected]
Джерело: propozitsiya.com
