Аналіз багаторічної динаміки популяції клопа шкідливої черепашки за 1998–2024 роки виявив значні зміни не лише в чисельності, а й у просторовому розподілі шкідника. Найінтенсивніше зростання заселеності площ клопом, причому як в осередках Степу, так і в Лісостепу, спостерігалося у 2006–2007 роках, досягнувши піку у 2009 році.
Про це у своїй статті «Шкідник у депресії» в журналі The Ukrainian Farmer пише Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук Інституту захисту рослин НААН.
Водночас протягом 27-річного періоду досліджень поширення шкідника залишалося нерівномірним. У зоні Степу рівень заселеності площ клопом зменшувався інтенсивніше, ніж у Лісостепу. Особливо стрімко цей процес відбувався у 2016–2024 роках порівняно з попередніми 18 роками.
Дослідники пов’язують багаторічну динаміку популяції клопа шкідливої черепашки насамперед із погодними умовами весняного періоду. На тлі глобального потепління найбільш виражені зміни в багаторічній динаміці суми ефективних температур (СЕТ) та гідротермічного коефіцієнта (ГТК) спостерігаються саме в зоні Степу. На північ інтенсивність цих змін поступово зменшується.
Водночас скорочення зони достатнього зволоження ґрунту спричиняє поступове зміщення її межі в північно-західному напрямку. Це, своєю чергою, відображається на поширенні клопа шкідливої черепашки, яке залежить від значень ГТК.
Таким чином, в умовах зміни клімату зони екологічного оптимуму для клопа шкідливої черепашки поступово розширюються в північному напрямку, що може сприяти його подальшому поширенню за межі традиційної зони масового розвитку.
Нагадаємо, весняні заморозки стали головною причиною «депресії» популяції клопа шкідливої черепашки. Погодні умови залишаються головним регулятором чисельності клопа шкідливої черепашки.