Продовжуючи цикл про нішеві овочеві культури, у цьому номері хочемо розповісти про давно всім відому, але дещо підзабуту у масовому виробництві овочеву культуру — топінамбур. Про досвід вирощування цієї культури та плани щодо переробки й реалізації врожаю редакції журналу розповів Сергій Кошарук — виконавчий директор Української некомерційної енергетичної агенції, консультант асоціації «Енергоефективні міста України» та співзасновник СФГ «Дворище».
Про господарство
«Дворище» — це селянське фермерське господарство, яке знаходиться на землях Люблинецької територіальної громади Ковельського р-ну Волинської обл. і має 18 га землі. Ґрунти супіщані, трохи є суглинистих, мають нейтральний кислотно-лужний баланс, малогумусні.
Раніше господарство вирощувало картоплю, сою, ячмінь, останні декілька років земля була під паром, після чого розпочали вирощувати топінамбур. У цьому році ми засадили 15 га цією культурою.
Чому саме топінамбур?
Декілька років тому я познайомився з Василем Стеф’юком із Івано-Франківська. Василь займається вирощуванням топінамбура і розповів, наскільки ця рослина цікава і як її можна використовувати. Після вивчення досвіду родини Стеф’юків щодо використання топінамбуру як біопалива ми вирішили спробувати застосувати такий підхід у сфері теплопостачання, зокрема для забезпечення котелень біопаливом з енергетичних рослин.
Топінамбур — цікава рослина, яку можна використовувати у різних галузях. Для територіальних громад корисним буде використання надземної маси рослини як біопалива для котелень. Бульбоплоди можна використовувати для потреб харчової та фармацевтичної галузей. Ми попередньо домовилися, що бульби топінамбура у СФГ «Дворище» будуть купувати партнери з Івано-Франківська, а вегетативну масу — місцеве теплопостачальне підприємство, яке частину своїх котелень перевело на тверде біопаливо (дрова, паливні брикети та тріска/щепа).
Ковельська котельня, яка використовує дерев’яну тріску (щепу), в опалювальний сезон потребує такої сировини до 45 тонн на добу. Цю тріску можна замінити аналогом — тріскою з топінамбура. Взимку, після морозів, стебла практично сухі, мають вологість до 20%. Тому їх скошують, подрібнюють і відразу відвозять на котельню для спалювання.
СЕРГІЙ КОШАРУК:
Спочатку я був фермером, потім займався підприємницькою діяльністю, пізніше був міським головою м. Ковель. Тоді ж я розпочав займатися місцевим самоврядуванням. Далі я працював у різних організаціях, які певним чином стосувалися енергоефективності міст та питань адаптації до змін клімату. Питання енергоефективності міст та адаптації до змін клімату мене дуже захопили і це стало не лише моєю роботою, а й покликанням. Тому я працюю з топінамбуром і мені цікаво оформити вирощування топінамбуру як кейс, який можна повторювати і поширити на території українських громад. Звісно, випробовувати такий досвід найкраще на собі, тож у громаді, де я живу, хочу створити енергетичний кооператив, який буде займатися вирощуванням топінамбура для забезпечення місцевої котельні екологічним пальним. У нас є чітка мета— залучити до співпраці щодо покращення енергоефективності міст малих та середніх фермерів, аби вони працювали на власній землі, заробляли гроші і приносили користь місцевим громадам. Адже це є запорукою успішної взаємодії народу та влади.
Соціальне значення
Сьогодні сільські території, особливо з бідними ґрунтами, дуже часто стикаються з тим, що люди не знають як краще розпорядитися своїми паями. І, зазвичай, роблять так, як їм найпростіше — передають їх за мінімальну плату в оренду, або ж з відкриттям ринку землі можуть їх взагалі продати.
Тож вирощування топінамбура тут може стати в нагоді. Ми хочемо допомогти людям, які мешкають на сільських територіях. А саме — пропонуємо їм ефективно використовувати власні земельні паї, долучившись до справи вирощування топінамбура. Власники сільгоспземель у співпраці з нами можуть не лише легально отримувати орендну плату, а й заробляти, доглядаючи за топінамбуром.
За попередніми розрахунками, власник паю площею 3 га в Ковельському районі Волинської області може отримати орендну плату 4,5 тисячі гривень. А за бажання власників паю, ми також можемо запропонувати їм заробити на роботах з посадки (1,5–2 тис. грн/га), дво-триразового підгортання (1–1,5 тис. грн/га за кожне), збирання квіток (за одну правильно висушену квітку платимо 10 копійок) та збирання врожаю бульб (3–6 тис. грн/га). За середніми підрахунками це близько ще 30 тисяч гривень за пай щороку.
Такий підхід дає змогу отримувати користь власникам земель, фермерам і місцевим громадам. А який зиск для місцевої екології! Адже рослина топінамбура очищає ґрунти від забруднення пестицидами, сполуками важких металів чи радіоактивними елементами та органічно протидіє бур’янам, протистоїть залісненню ділянок, рослина активно вбирає вуглекислий газ із повітря та утворює кисень, що сприяє кращій адаптації до змін клімату.
Бізнес-план
Для збільшення площ під топінамбур нами складено бізнес-план, який передбачає вирощування топінамбуру фермерським господарством «Дворище» на власних та орендованих землях або безпосередньо власниками землі чи у перспективі спеціально створеним енергетичним кооперативом. Попередньо ми домовилися про постачання біопалива. Котельня купуватиме у нас сухе подрібнене стебло топінамбура (тріска, щепа) в якості палива. Зі свого боку для безперебійної роботи котельні в сезон ми повинні організувати вирощування топінамбуру на площі не менше 500 га.
На сьогоднішній день котельня дерев’яну тріску купує приблизно за 1350 грн/т за вологості 40–50%. Після морозів стебло топінамбура з поля має вологість не більше 20%. Тому ККД за спалювання топінамбура буде вищим, ніж за спалювання дерев’яної тріски. Тож ціна щепи топінамбура буде щонайменше 1500 грн/т.
За відсутності котельні, яка буде забирати тріску з поля, можна придбати установку для виготовлення паливних брикетів (аналог дров). Необхідне обладнання пропонують на ринку брикетування та гранулювання і за економічної доцільності, за виходу на певні обсяги виробництва сировини, ми зможемо самі його придбати. Або задіяти наявні поруч потужності грануляторів для виробництва паливних пелет.
Пелети на сьогодні користуються чималим попитом, до того ж висока ціна газу спричинила зростання цін на тверді види палива. Тому пелети зі стебла топінамбура ми зможемо продати за 100–120 євро/т. При цьому гранулювання коштує орієнтовно 15–20 євро, то ж з тонни у нас залишатиметься 80–85 євро дохідної частини.
Ринкові ціни на бульби топінамбура дуже різняться: від 8 до 120 грн/кг. Наші колеги продають відсортований та калібрований корінь топінамбура за оптово-роздрібними цінами 12–14 грн/кг. Ми домовилися, що для початку у нас заберуть будь-який обсяг бульб за ціною 2 грн/кг. Ця сума лише за коренеплоди, а викопування та перевезення бульб оплачується покупцем додатково.
Втім така, порівняно низька ціна, все одно вигідна. Бо з гектара за мінімальної врожайності можна отримати 20–25 тонн, а це 40–50 тис. грн. І це при тому, що перевагою топінамбура є те, що цю культуру раз посадив — і протягом десяти років можна збирати врожай. І лише щороку формувати рядки, проводити дві-три міжрядні розпушування на рік. І ВСЕ. Культура дуже невибаглива, практично не хворіє та не пошкоджується шкідниками, тобто не потребує хімічного захисту.
Також, якщо є тваринництво, то можна зрізати верхню частину стебла на корм, залишаючи один метр над корінням. Після цього рослина здатна за досить короткий період відновити всю надземну частину. Це також є одним із можливих варіантів доходів. Науковці стверджують, що після годівлі худоби зеленою масою топінамбура, збільшуються надої та покращується якість молока.
Сорти
Нині ми вирощуємо сорт Інтерес. Це відносно новий сорт, який культивується на українських землях, хоча в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, його немає. Раніше, за радянських часів, селекцією топінамбура займалася Академія аграрних наук. А тепер ця справа дещо призупинена. Наша діяльність також направлена на те, аби привернути увагу до цієї культури. Колеги з Івано-Франківська, заключили певні угоди з НААН, а також я особисто спілкувався з науковцями з Львівського національного аграрного університету щодо вивчення культури топінамбура на нашій дослідній ділянці у 15 га.
Після збирання врожаю коренеплодів ми хочемо відправити зразки у Держпродспоживслужбу на предмет визначення сортової відповідності наших бульб сорту Інтерес. Це будемо робити для підтвердження сортності нашого топінамбуру, аби потім ми могли його продавати як посадковий матеріал.
Технологія вирощування
Технологія вирощування топінамбуру дуже схожа на картопляну. Тобто, ґрунт готували і садили бульби як картоплю. Відстань між рядками під час садіння залежить від кінцевої цілі. Якщо нам потрібно отримати багато посадкового матеріалу, то висаджуємо рослини густіше, а якщо нас цікавлять товарні бульби топінамбура — відповідно, рідше.
Висаджувати топінамбур можна як восени, так і навесні (до середини травня). Ми саджали чотирирядною картоплесаджалкою, що в подальшому дає можливість проводити потрібні технологічні операції боронами та збирати врожай картопляним комбайном або копачем.
Багато місцевих родин мають картоплесаджалки та іншу техніку, тобто висадити топінамбур для них буде не складно. Далі провести два-три міжрядних рихлення, поки стебло не виросте до 40–50 см. Це позитивно впливає на аерацію коріння та ефективно знищує бур’яни. Потім рослина сама своїм листям і стеблом ефективно пригнічує бур’яни, затіняючи їх.
Через два-три роки росту на одному місці, топінамбур витісняє переважну більшість бур’янів, які далі на цьому полі майже не ростуть. Вирощування цієї культури на полі протягом п’яти років очищує ґрунт від злісних бур’янів, підготовлюючи його для вирощування інших сільгоспкультур. Топінамбур на одному місці можна вирощувати 5–10 років, маючи при цьому хороший урожай як надземної маси, так і бульбоплодів.
На наступний рік висаджувати посадковий матеріал непотрібно, бо рештки бульб, які лишаються у ґрунті, здатні прорости і дати врожай. Проте навесні потрібно обов’язково нарізати рядки, що полегшить наступний догляд за рослинами та механізоване збирання. Важливо щороку викопувати врожай топінамбура. У іншому разі він сильно розростається і тоді сам себе пригнічує, від чого бульби втрачають свою сортність, тобто вироджуються.
По суті, топінамбур — це органічна культура. Адже за вирощування він не потребує обробок інсектицидами, фунгіцидами чи гербіцидами. Найшкідливіші для рослини — це бур’яни, з якими легко справляються розпушуванням міжрядь.
Якщо збирати врожай бульб восени, то верхню частину достатньо подрібнити і залишити на полі — це буде добре органічне добриво, яке не лише живить рослину, а ще й покращує структуру ґрунту. Також можна вносити перегній чи сапропельні суміші тощо.
Вивчаючи літературні джерела, я зрозумів, що один із варіантів суттєвого збільшення врожайності — це полив. Так можна збільшити врожай бульб навіть до 150 т/га, а без зрошення — лише 30–40 т/га.
Цікаві експерименти
Топінамбур стеблом схожий на соняшник, квіткою — на айстру, а бульбами — на картоплю. Тож, напевно, якщо ми хочемо зібрати достойний урожай бульб, то повинні орієнтуватися на вимоги картоплі.
Цього року у нас буде цікавий експеримент. На частині нашого поля був доволі щільний ґрунт, який сильно заріс пирієм. Після розпушування ґрунту на ділянці залишилося багато грудок, то ж маємо нагоду вивчити вплив такого ґрунту на сходи та утворення бульб топінамбуру.
Коренева система топінамбуру має такі властивості, що в будь-якому ґрунті вона собі знайде місце у горизонтальному чи у вертикальному просторі. Проте ми вже помітили, що в тих місцях, де більше суглинистого і глинистого ґрунту бульби мають дещо горбкуватий вигляд, а там, де переважає пісок — бульби рівні й гладенькі, дещо витягнутої форми. Рівненькі й гладенькі бульби найкраще підходять для переробки.
Для нас дуже важливо спробувати вирощувати цю культуру на піщаних ґрунтах, де інші культури, такі як пшениця, соняшник і кукурудза, не дуже добре ростуть. Топінамбур на піщаних ґрунтах легко збирати механізованим методом за допомогою картоплекопача чи комбайна. Це зменшує собівартість і дуже пришвидшує процес збирання врожаю бульб та дозволяє швидко формувати великі партії для переробки.
Техніка
Для догляду за посівами достатньо звичайної техніки: невеличкого тракторця та навісного приладдя для обробки картоплі, а також для збору нижньої частини — картоплекопача чи картоплезбирального комбайна. Більш складніше питання зі збиранням надземної частини врожаю. Ми будемо її збирати великими силосними комбайнами і вже є попередня домовленість із фермерськими господарствами щодо оренди.
Урожай
Урожайність нижньої частини — 30–40 т/га, а надземної — 30 т/га зеленої маси та 10 т/га сухостою (за вологості 20%). На нашому полі цього сезону ми не скрізь зможемо зібрати такий урожай, він буде дещо менший через нерівномірно вироблений ґрунт. Проте на наступний рік розраховуємо, що картина буде краща. Адже посадковий матеріал буде уже в ґрунті, що сприятиме швидкому та кращому розвитку рослин.
З квіток топінамбура дуже корисний чай. Так, одна склянка з декількох заварених квіток здатна за декілька хвилин знизити надвисокий цукор крові до нормальних показників. Я це спостерігав особисто. Нажаль, цього року на нашій плантації квітки тільки-но розпустилися і їх накрив приморозок. Квітки трохи потемніли і почали засихати. Тож товарного виду квіток ми в цьому сезоні не отримали. Але ми сподіваємося все надолужити наступного року: будемо їх збирати та висушувати для виготовлення чаїв.
Слід зауважити, що топінамбур «витягує» багато шкідливих речовин з ґрунту, при цьому не накопичуючи їх у бульбах та квітці. Проте для контролю якості коренеплодів та квіток (з яких будуть виготовленні чаї) ми проводимо лабораторні аналізи на предмет відповідності допустимим нормам. Отже, вся продукція у такий спосіб буде перевірена та матиме документацію щодо якості.
Варіанти реалізації врожаю
Врожай надземної частини рослини ми домовилися реалізовувати на місцеві котельні, які працюють на дерев`яній трісці (щепі). Стебла будемо скошувати і подрібнювати силосним комбайном у грудні-січні, після того як вони вимерзнуть і висохнуть до вологості близько 20%. Отримана сировина дуже схожа на дерев’яну щепу.
Бульби ми плануємо реалізовувати через супермаркети на овочевих полицях. В плані є реалізація свіжовикопаних охолоджених бульб, а також очищених у вакуумній упаковці.
Місяць-два бульби добре зберігаються у прохолодному темному місці. А у промислових масштабах їх зберігають за температури від 0 до 15°С і відповідної вологості. З некондиційних бульб топінамбура виготовляють сиропи, цукати, чипси, також можна їх переробляти на спирт для харчових цілей.
Якщо врахувати лікувальні властивості топінамбура у зниженні цукру крові і чисельність хворих на цукровий діабет, то, скоріш за все, бульби топінамбура не будуть довго залежуватися на полицях магазинів. Адже діабетики скрізь шукають цей продукт: на різноманітних ринках і навіть у соцмережах. Також топінамбур буде цікавий і людям, які ведуть здоровий спосіб життя. На мою думку, супермаркетам буде велика користь, через збільшення покупців, якщо вони будуть реалізовувати такий цінний для здоров’я людини засіб. Звичайно може бути до нас питання щодо упаковки, брендування та назви продукції, але все це досить швидко організовується.
Капіталовкладення
Вирощування топінамбуру в сьогоднішніх реаліях є прибутковим та соціально-орієнтованим бізнесом, який потребує доволі небагато капіталовкладень. Найбільше витрат припадає на посадковий матеріал — орієнтовно 27 тис. грн/га. На 1 га потрібно 1,7–2,1 т/га бульб, залежно від їхнього розміру та способу висаджування. На посадку, дворазове міжрядне рихлення та збирання врожаю на гектар витрачається ще близько 15 тис. грн, але це залежить технічного оснащення господарства.
При цьому за нормальних умов вегетації отримуємо, як мінімум, 20–30 т/га бульб для реалізації (40–60 тис. грн) і 10 т/га подрібнених сухих стебел (15 тис. грн). Загалом отримуємо дохідної частини 55–75 тис. га. Відкидаємо затрати 42 тис. грн і отримуємо прибуток першого року від 13 до 33 тис. грн. Також слід мати на увазі, що посадковий матеріал ми купуємо один раз на 5–10 років, тож прибуток на другий та наступні роки буде більший на величину вартості посадкового матеріалу (27 тис. грн). Тобто цифри говорять самі за себе.
І наостанок
Я вважаю, що ця культура буде стрімко повертатися на українські землі, бо вона не примхлива до якості ґрунту та кліматичних умов і може рости на таких ґрунтах, де іншим рослинам складно. З огляду на корисність топінамбуру, культура швидко набуває популярності, він уже затребуваний тими, хто хворий на цукровий діабет, і тими, хто веде здоровий спосіб життя. Але асортимент продукції за переробки і сфера його можливого застосування — набагато більші. Тому варто якомога ширше використовувати топінамбур, поширювати знання про цю культуру, більше користуватися продукцією з топінамбура у різних сферах народного господарства. Топінамбур — це перспективно, це може бути високоприбутковим бізнесом.
Як приклад — котельня на біопаливі Ковельської громади. Прикладемо зусилля, щоби такий досвід можна було б переносити й на інші українські громади. Вирощування топінамбура у промислових масштабах, як і інших енергетичних рослин, дасть змогу зміцнити енергетичну незалежність держави, оптимізувати використання земельних ресурсів в умовах адаптації до змін клімату
Було б дуже доречно, якби НААНУ, Мінагрополітики та Міндовкілля розробили програми державної підтримки аграріїв, які займаються вирощуванням енергетичних культур, зокрема топінамбура. За вирощування цієї культури у виграші будуть практично всі: фермери та власники сільгоспземель зароблять гроші, люди будуть здоровішими після споживання такої продукції, громади отримають біопаливо для місцевої енергетики, ґрунти стануть чистішими, екологія кращою. Топінамбур – це дійсно унікальна рослина для покращення клімату та зміцнення здоров’я!
Мені здається, що за цим майбутнє. Звернення до тих, хто хоче бути креативним та унікальним — потрібно підняти цей «діамант при дорозі» і продемонструвати, наскільки ця тема класна для всіх.
Г. Козак
журнал «Пропозиція», №12, 2021 р.
Джерело: propozitsiya.com
