У Канаді розробляють перші генетично редаговані сорти вівса без сторонньої ДНК, але з ключовими поліпшеннями, важливими як для аграріїв, так і для споживачів.
Дослідники Університету Макгілла (McGill University, Квебек) повідомили про успішне використання технології CRISPR-Cas9 для редагування геному вівса з метою покращення таких ознак, як терміни дозрівання та вміст бета-глюкану, пише The Western Producer.
За словами професора Ясвіндера Сінгха, сучасні методи дозволили зробити точкові зміни до ДНК вівса, на які б за допомогою традиційної селекції пішли роки. Оскільки технологія CRISPR не потребує інтеграції чужорідного генетичного матеріалу, такі культури потенційно краще сприймаються суспільством, зокрема, споживачами, які виступають проти ГМО.
Вчені очікують, що нові сорти вівса зможуть швидше зацвітати та дозрівати, що є критично важливим для фермерів, які вирощують культуру в місцях, де кліматичні умови часто обмежують вегетаційний період. «Розробка вівса, який дозріває раніше чи краще переносить холод, — це наш внесок у стабільне виробництво зернових у регіонах із коротким сезоном чи непередбачуваною погодою», — прокоментував Мехтаб Сінгх.
Технологія CRISPR відома ще з початку 2010-х, але її офіційне впровадження в агросекторі у багатьох країнах тривало роками. Лише у 2024 році Канадське агентство з інспекції харчових продуктів (CFIA) остаточно схвалило використання генетично редагованих культур у виробництві кормів для тварин. Нові правила створюють простір для селекції культур, стійких до посухи, шкідників та хвороб, а також таких, які ефективно засвоюють ресурси.
На міжнародній арені підтримка технологій геномного редагування також зростає. У 2024-2025 роках країни на кшталт Японії, США, Аргентини, Австралії та Канади вже фактично дали «зелене світло» продуктам, отриманим із застосуванням CRISPR, а в травні Індія представила два нові сорти генетично редагованого рису.