Вирощування цибулі потребує значних зусиль, часу та постійного догляду за рослинами. Особливо важливо приділяти їй увагу на початку вегетації, коли формується коренева система та листя. У фермерському господарстві «Добродзій» на Миколаївщині мають власний досвід вирощування цибулі в умовах посушливого степу півдня України та знають, наскільки важливим є зволоження ґрунту для цієї культури.
На врожайність ріпчастої цибулі впливає низка факторів, але найсуттєвішим є зволоження. Це зумовлено тим, що коренева система цибулі розташована близько до поверхні ґрунту, який швидко висихає, а сама рослина не дуже ефективно поглинає вологу. Крім того, насіння цибулі проростає повільно: у відкритому ґрунті після висіву сухого насіння сходи з’являються лише через 15–20 днів. Тому в травні та червні ґрунт має бути достатньо вологим. Нестача вологи в цей період може призвести до поганого сходження або повної відсутності сходів. Недостатня кількість опадів на початку вегетації також сповільнює ріст коренів та розвиток листя.
На врожай ріпчастої цибулі впливає багато факторів, але найбільше значення мають опади.
Про господарство та умови вирощування цибулі
Фермерське господарство «Добродзій» спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних та овочевих культур. Тут культивують пшеницю, ячмінь, соняшник, ріпак, а також цибулю ріпчасту.
Господарство було засноване у 2011 році, початкова посівна площа становила 17 га. Воно розташоване у степовій зоні України, в селі Новолазарівка, Баштанського району Миколаївської області. У 2023 році посівна площа озимої пшениці сягала 32 га, озимого ячменю — 29,5 га, соняшнику — 128 га, а цибулі — 6,06 га. Ґрунти господарства — чорноземи звичайні середньогумусні на лесах.
Клімат регіону — помірноконтинентальний, із слабковираженим річним перебігом температури та значними перепадами. Літо, як правило, спекотне та сухе, з денними температурами повітря, що іноді сягають 41,2 0 С. Тривалість безморозного періоду становить 157–165 діб. За цей період випадає до 2/3 річної норми атмосферних опадів, проте загальна їх кількість невелика — в середньому 375 мм на рік.
Ґрунти дослідної ділянки, де вирощували цибулю, є середньосуглинковими. Вміст легкогідролізованих форм азоту в орному шарі (0–0,3 м) не перевищує 20,8 мг/кг сухої ваги ґрунту, що є недостатнім для формування високого врожаю більшості сільськогосподарських культур. Ґрунти також характеризуються невисоким вмістом доступних форм фосфору (24,1–24,4 мг/кг). Натомість вміст обмінного калію досить високий, коливається від 225 до 324 мг/кг по горизонтах. Реакція ґрунтового середовища близька до нейтральної, в природному стані — слаболужна. Однак систематичне застосування «кислих» добрив знизило показник pH орного шару до 6,6–6,7.
Середня щільність складання орного шару становить 1,24 г/см3, а для розрахункового шару 0,45 м — 1,27 г/см3.
Вміст максимальної гігроскопічної вологи по шарах ґрунту змінювався від 7,55 % в орних горизонтах до 8,35 % на глибині 0,3 м.
Гібриди ріпчастої цибулі, що брали участь в експерименті, відрізняються високою продуктивністю і рекомендовані для вирощування на Півдні країни.
В експерименті використовували гібриди цибулі Банко F1 (біла, Syngenta), який набув широкого поширення в регіоні, та Ред Рум F1 (червона, Bejo). Ці гібриди відзначаються високою продуктивністю та рекомендовані для вирощування на Півдні країни.
Гібрид Банко F1 належить до пізньостиглих, переважно вирощується для тривалого зберігання. Середній термін дозрівання становить 120–130 днів після посіву, залежно від погодних умов. Гібрид формує великі, однорідні та щільні цибулини округлої форми з добре розвиненими покривними лусками бронзового кольору.
Гібрид Ред Рум F1 належить до середньоранніх. Завдяки щільним покривним лускам, урожай добре зберігається. Важливою перевагою гібрида є висока стійкість до стрілкування, що забезпечує стабільні врожаї навіть у мінливих погодних умовах посушливого континентального клімату.
Попередньою культурою для цибулі в рік досліджень була озима пшениця. Система обробки ґрунту включала дискові лущення одразу після збирання попередника. У разі випадання опадів, що провокували проростання бур’янів, проводили повторне лущення дисковими боронами. За сухої осені після першого лущення бур’яни практично не з’являлися, тому наступною операцією була відвальна оранка під зяб, яку проводили за оптимальної вологості ґрунту (65–70 % НВ). Оранку виконували трактором МТЗ-82 з трисекційним культурним плугом ПЛН-3-35.
Безпосередньо перед зяблевою оранкою вносили частину розрахункової дози мінеральних добрив. Загальна доза N75P45K45 була розрахована з урахуванням показників родючості ґрунту та планованої врожайності 20 т/га. Восени під оранку вносили 45 % фосфорних добрив і до 30 % калійних. Інші добрива додавали з поливною водою під час підживлення. Використовували аміачну селітру (34% азоту), аммофос (50% Р2О5 та 10% N), сульфат калію (51% К2О) та суперфосфат (21,00% Р2О5).
Навесні, після досягнення ґрунтом фізичної стиглості, проводили покривне боронування у два сліди. У роки з ранньою весною додатково виконували суцільну культивацію дослідної ділянки в міру появи бур’янів. Перед посівом ґрунт обробляли активними фрезами та одночасно прикочували оброблені смуги для покращення водно-фізичних властивостей та забезпечення кращого контакту насіння з ґрунтом. На ділянках, де вивчали ефективність грядкової технології, передпосівний обробіток проводили агрегатом МТЗ-82 з фрезерним грядкоутворювачем «Койот 1200», який одночасно фрезерував ґрунт і формував грядки.
Посів насіння ріпчастої цибулі здійснювали сівалкою точного висіву Maschio Gaspardo OLIMPIA для дворядного посіву. Ця сівалка дозволяє точно налаштовувати параметри посіву, включаючи міжрядкову відстань, кількість рядків, точність та рівномірність розподілу насіння. Рослини цибулі в рядку розміщували на відстані 0,04 м одна від одної. Норма висіву становила 400 тис. насінин на гектар при шестирядному посіві.
Для поливу цибулі на дослідній ділянці була встановлена система краплинного зрошення «Євровінд» із краплинними трубопроводами, розташованими через 0,2 м. Продуктивність крапельниць — 1,5 л/год. Поливні трубопроводи розкладали слідом за посівним агрегатом. Передполивну вологість ґрунту підтримували на рівні не нижче 80 % НВ від посіву до початку активного росту цибулини, а потім на рівні 70 % НВ — від початку активного росту до початку дозрівання.
Поливну норму та тривалість поливу диференціювали з урахуванням заданої глибини промочування ґрунту. Догляд за посівами включав вегетаційні підживлення мінеральними добривами, а також заходи боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами.
Протягом вегетаційного періоду проводили 1–2 міжрядні культивації агрегатом МТЗ-82 + КРН-5,6. Для боротьби з бур’янами використовували препарати Гоал 2А (дводольні) та Фюзілад Форте (однодольні) у фазі 3 справжніх листків. Після посіву ґрунт обробляли проти дротяника препаратом Діазол профі (2,2 л/га), який вносили кожні 20 днів до фази утворення цибулини. Для захисту від цибулевої мухи та мінера використовували Конфідор Максі (1 л/га), застосовуючи його двічі протягом вегетаційного періоду з інтервалом 35 днів, а також проводили обприскування. Проти пероноспорозу застосовували фунгіцид Ридоміл Голд (2,15 кг/га). Урожай збирали вручну, формуючи цибулю у валки.
Крапельне зрошення забезпечує локальний розподіл вологи у ґрунті, що зумовлює його головні переваги: дозована подача води безпосередньо в прикореневу зону рослин. Це відбувається шляхом низькоінтенсивної подачі вологи крапельним способом, що створює точкове зволоження. Волога переміщується як вертикально, так і горизонтально.
Результати: зрошення посівів та їх густота
В умовах посушливого клімату важливо поєднувати режим зволоження ґрунту з вегетаційними поливами. Для цибулі атмосферних опадів зазвичай недостатньо. При краплинному зрошенні водний режим ґрунту регулюється локально, переважно в прикореневій зоні рослин. Ця особливість вимагає суворого дотримання регламенту поливів та планування режимів зрошення.
При краплинному зрошенні водний режим ґрунту регулюється локально, переважно в прикореневій зоні рослин. Ця особливість вимагає суворого дотримання регламенту поливів та планування режимів зрошення.
Формування водного режиму ґрунту залежить від низки факторів, зокрема:
- Типу та вологоємності ґрунту, що визначають діапазон доступної рослинам ґрунтової вологи.
- Передполивного рівня вологості ґрунту, що визначає ступінь допустимого висушування ґрунту перед черговим поливом.
- Потужності зволожуваного горизонту ґрунту, що впливає на загальні запаси доступної вологи після поливу та поливну норму.
- Агрометеорологічних умов на конкретному полі.
Зі збільшенням урожайності в межах різних схем посіву зменшується частка великих цибулин (діаметром понад 40 мм) і зростає кількість середніх (20–40 мм). Це спостерігалося і при збільшенні густоти рослин за рахунок більшої кількості рядків та меншої ширини міжрядь. При однаковій густоті стояння кращі результати давали схеми посіву з площею живлення, близькою до квадратної, — в таких варіантах частка великих цибулин була вищою.
При посіві сівалкою майже всі цибулини належали до фракції ріпки. Середня маса цибулин зростала зі зниженням густоти стояння в межах кожної схеми посіву.
Збільшення густоти стояння до певних меж підвищує врожайність, хоча знижує вихід цибулі-ріпки та зменшує масу цибулин. Можливо, подальше збільшення густоти стояння призведе до зростання врожайності. Підвищення рівномірності розміщення рослин та наближення конфігурації площі живлення до квадратної збільшує врожайність і середню масу цибулин.
Залежність продуктивності цибулі від густоти стояння, т/га.
Дослідження показали, що на режим поливу цибулі впливають спосіб сівби та розміщення рослин. Найменшу кількість поливів за однакових умов проводили на ділянках із чотирирядковим способом сівби. При збільшенні кількості рядків до шести або восьми, поливи проводили частіше, в середньому на 1–2 за сезон.
Зі збільшенням глибини зволожуваного шару ґрунту потреба в краплинних поливах зменшувалася, оскільки в ґрунті накопичувалося більше доступної вологи, а поливна норма зростала. Водночас кількість поливів не завжди відповідала фактичним витратам зрошувальної води.
Динаміка використання зрошувальної води помітно змінювалася залежно від глибини зволоження ґрунту. Збільшення зволожуваного шару з 0,2 до 0,3 м призводило до зменшення загальних витрат води для підтримки необхідної вологості (від 10 до 120 м³/га). Однак, при збільшенні глибини зволожуваного шару з 0,2 до 0,3 м, витрати води для підтримки передполивної вологості зазвичай зростали на 23–45 м³/га.
Протягом вегетаційного періоду витрати зрошувальної води розподілялися нерівномірно. Найменші витрати спостерігалися в періоди «сівба-сходи» та «сходи – утворення 5-го листка». Найбільші витрати (до 280–450 м³/га) потрібні для підтримки вологості в період активного росту цибулини. Підтримання диференційованого порогу передполивної вологості ґрунту (80–70 % НВ) в шарі 0,3 м вимагає до 10–15 вегетаційних поливів із загальною витратою зрошувальної води 750–1300 м³/га.
Краплинний полив як спосіб низькоінтенсивного зрошення зменшує втрати води через просочування. Основними джерелами вологи є атмосферні опади, природні запаси ґрунтової вологи та поливна вода. Найбільше води витрачається на ріст і розвиток рослин цибулі.
Аналіз результатів показав, що при вирощуванні ріпчастої цибулі в посушливих умовах Степу роль опадів та природних запасів ґрунтової вологи незначна. Частка атмосферних опадів становила лише 17,5–35,8 % від загального об’єму води, отриманого посівами. Запаси ґрунтової вологи забезпечували лише 6,9–17,4 % потреб рослин.
Для покращення продовольчого забезпечення країни важливо підвищувати ефективність землеробства, впроваджувати врожайні сорти й гібриди та використовувати сучасні технології вирощування. Ріпчаста цибуля займає важливе місце в харчуванні людини, тому її вирощуванню приділяють значну увагу.
На Миколаївщині, як і загалом в Україні, цибулю часто вирощують через насіння або сівок. Проте такий спосіб потребує значних витрат праці та коштів, а також підвищує ризик ураження хворобами та шкідниками. Вирощування цибулі-ріпки прямим висівом насіння дозволяє уникнути цих проблем.
За вирощування цибулі різних груп стиглості перевагу рекомендується надавати середнім та пізнім сортам чи гібридам.
Рекомендації для цибулі на зрошенні
Найвища врожайність цибулі гібридів Банко (23,7 т/га) та Ред Рум (19,7 т/га) була досягнута за густоти стояння 400 000 шт./га та 500 000 шт./га відповідно. Рекомендується надавати перевагу середнім та пізнім сортам чи гібридам. Для створення оптимальних умов росту, активного розвитку рослин і отримання стабільного врожаю гібридів Банко F1 та Ред Рум на рівні 18–24 т/га при краплинному зрошенні важливо дотримуватися водозберігаючих технологій.
Для найкращої ефективності краплинного поливу рекомендується:
1. Підтримувати передполивну вологість ґрунту на рівні 80–70 % НВ у шарі 0,30 м.
2. Плануючи та коригуючи режими поливу, враховувати погодні умови та біокліматичні показники.
3. Проводити посів стрічковим способом із шістьма рядками у стрічці.
4. Готувати ґрунт за грядковою технологією та розміщувати посівні стрічки на сформованих грядках.
Загальна продуктивність залежала від густоти посівів. У виробничих умовах доцільно впроваджувати вирощування цибулі ріпчастої за оптимальної густоти стояння та зволоженості 70–80 % від НВ на глибину 30 см.
Роман Добродзій, Дніпровський державний аграрно-економічний університет