Томат, за даними ФАО, займає перше місце у світі серед плодових овочевих культур (4 млн га), зокрема і в захищеному ґрунті (60% усієї площі). Вирощувати цю культуру нескладно, якщо дотримуватися простих правил.
Ця рослина належить до групи теплолюбних культур. Насіння починає проростати за температури 14–16 °С, але швидше та дружніше сходи з’являються, коли температура становить 25–30 °С. Зниження температури до 15–16 °С на 2–3 дні при появі сходів запобігає витягуванню сіянців, особливо в період недостатнього освітлення, і сприяє розвитку гарної кореневої системи. Зростання томату припиняється при 10 °С, а генеративний розвиток – за 15 °С. Те саме спостерігається за температури вище 35 °С. При температурі нижче 12 °С та вище 30 °С призупиняється цвітіння, і можуть опадати зав’язі, оскільки за низької температури пилок не дозріває, а за високої він стає стерильним. Під впливом температур нижче 5 °С та вище 43 °С спостерігається спочатку пошкодження рослин, потім їхня загибель. Оптимальна температура повітря для росту та розвитку томату становить 20–25 °С вдень і 16–18 °С вночі.
Вимоги до світла
Томат дуже вимогливий до умов сонячного освітлення, особливо в ранні фази росту та розвитку рослин (3 справжніх листки, цвітіння). При нестачі світла в період вирощування розсади утворюються тонке стебло і дрібне світло-зелене листя, а у фазі цвітіння спостерігається опадання квіток. Більшість сортів північного походження є нейтральними до довжини дня або довгоденними, а південного – короткоденними. Розсаду вирощують за 12–14-годинного світлового дня, за високої інтенсивності світла. Найбільш інтенсивний приріст сухої речовини дорослих рослин відбувається в умовах 16–18-годинного дня. У разі нестачі світла, особливо в затінених місцях, рослини витягуються, дають дрібні плоди і пізно дозрівають. Збільшення тривалості освітлення протягом доби та інтенсивності світла прискорює ріст і розвиток томату. Однак за безперервного 24-годинного освітлення спостерігається пожовтіння та обпадання листя. Тому при електропідсвічуванні розсади для рослин створюють темряву по 6–8 годин на добу. Чим яскравіше світло, тим вищою має бути і температура повітря (20–25 °С вдень).
Вимоги до ґрунту та поживних речовин
Порівняно з іншими овочевими рослинами, томат менш вимогливий до ґрунту. Його можна розміщувати на різних за фізичними властивостями ґрунтах, але краще на супіщаних або легких, добре прогріваються суглинках, багатих на перегній. На низинах, на важких ґрунтах томат погано росте і плодоносить. Томат не надто чутливий до реакції ґрунтового середовища, проте краще розвивається на нейтральних або слабокислих ґрунтах (рН 6–6,5). Коли кислотність ґрунту висока, необхідне вапнування.
Томат виносить з урожаєм велику кількість поживних речовин. Середній винос поживних елементів рослиною становить: азоту – 110 кг/га, фосфору – 30 кг/га, калію – 115 кг/га, всього – 255 кг/га. Томат належить до групи овочевих рослин із середнім споживанням елементів живлення, однак високі врожаї його можна отримати тільки за достатнього внесення добрив. Споживання його на 10 т товарної продукції становить: азоту – 31 кг, фосфору – 8 кг, калію – 32 кг. За кількістю окремих поживних елементів, які засвоюються з ґрунту, перше місце посідає калій, потім кальцій, азот і фосфор.
Томат добре реагує на внесення мінеральних добрив – не тільки підвищується врожай, але й поліпшується якість продукції та збільшується скоростиглість рослин. Потреба в них за фазами росту та розвитку рослин неоднакова. У початковий період вирощування розсади необхідно більше азоту, менше фосфору і калію. У період до повного цвітіння першого суцвіття посилюється живлення фосфором і калієм. Після висаджування розсади в ґрунт для інтенсивного росту листя необхідно більше азоту. Надалі, коли починається процес плодоутворення, фосфор спільно з калієм сприяє прискоренню цвітіння, дозріванню плодів і підвищенню стійкості рослин до хвороб.
Вимоги до вологи
Висока вологість повітря несприятлива для помідорів: вона викликає захворювання рослин фітофторою, плямистістю листя та іншими. Крім цього, у вологому повітрі погано відбувається запилення квіток, тому що пилок не висипається з пиляків. Отже, при цьому знижується врожай помідорів.
Оптимальна для помідорів вологість повітря – 45–70%, а в період плодоношення потрібна вологість повітря в межах 65–70%. Незважаючи на те, що томати вважаються посухостійкими рослинами, вони вимагають своєчасних поливів, і при вирощуванні на ґрунті з достатньою вологістю їх врожай підвищується. Все залежить від кліматичних умов вирощування: в деяких районах і без поливу отримують високі врожаї, а в південних, посушливих районах зрошення просто необхідне. Вологість ґрунту на грядках з томатами не повинна опускатися нижче 70%. Пов’язано це з тим, що рослини томатів дуже швидко формують кореневу систему і надземну частину, включаючи велику кількість плодів. Найбільш вимогливі томати до вологості ґрунту в перший час після пересадки розсади на постійне місце в ґрунт, тобто в період інтенсивного росту та формування плодів. У ці періоди поливи необхідні, найбільш ефективні, і проводити їх треба щодня. Різкі перепади у забезпеченні рослин вологою погіршують стан кореневої системи, порушують накопичення поживних речовин у рослині, а в період формування та дозрівання плодів призводять до їх розтріскування та ураження вершинною гниллю. Однак і надмірні поливи томатної плантації негативно відображаються на розвитку рослин: висока, застійна вологість ґрунту зупиняє ріст рослин, викликає посиніння листя і стебел, послаблює стійкість рослин до захворювань, особливо до фітофторозу, і викликає опадання квіток. Поливати томати треба акуратно, під корінь, так, щоб не змочувати листя.
Вимоги до тепла
Томати протягом усього вегетаційного періоду потребують великої кількості тепла. Насіння їх проростає при 12 °С, а оптимальна температура для росту та розвитку – 22–24 °С. За 15 °С і нижче зростання сповільнюється і зупиняється цвітіння, а за 35 °С – припиняється. Відзначено також, що чим вища температура вночі, тим менше квіток у суцвітті. Великий вплив на початок цвітіння та кількість квіток мають знижені нічні температури. Зміна довжини дня і температури може призвести до зміни природи рослин: ранні сорти можуть стати пізньостиглими.
Підготовка ділянки та ґрунту
Підготовка ґрунту під посадку рослин проводиться восени. Для живлення ґрунту на ділянці використовують листовий та коров’ячий гній. Варто зауважити, що агротехніка томатів, в тому числі чері, передбачає можливість їх вирощування тільки на нейтральних або слабокислих ґрунтах з добрим запасом поживних речовин. На ґрунтах з підвищеною кислотністю у рослин значно уповільнюється процес вегетації. Тому перед посадкою бажано визначити цей показник. Такі рослини, як хвощ, щавель і кислиця, сприяють підвищенню рівня кислотності землі. Процедуру розкислення ґрунту проводять за допомогою вапна, деревного вугілля або крейди. Після внесення цих речовин ділянку потрібно перекопати і добре полити. Осінь – ідеальний час для проведення цієї процедури. В крайньому випадку розкислення можна зробити за два тижні до висадки, але не пізніше. Крім цього внесення, ґрунт удобрюють препаратами, що містять фосфор та калій – суперфосфатом, сірчаним калієм, амофосом, діамофосом і калійною селітрою. Одним з найбільш ефективних добрив вважається калійна селітра, яка містить не тільки калій, але й азот, необхідні рослинам. Варто також враховувати, що надлишок азоту в ґрунті може стати причиною мізерного цвітіння томатів. Тому цей компонент вносити потрібно правильно і невеликими дозами.
Вирощування розсади
Технологія вирощування томатів усіх сортів, включаючи черрі та їх гібриди, складається з двох способів – насіннєвого і розсадного. Вирощування з насіння підходить більше для регіонів з теплим кліматом. Але навіть в таких умовах не завжди результат буде очікуваним, наприклад, через низьку схожість насіння.
Посів насіння для отримання розсади проводиться наприкінці березня або на початку квітня (приблизно за 55 діб до висадки рослин у відкритий ґрунт). На один квадратний метр площі висівають 9–10 г насіння. Посів насіннєвого матеріалу проводиться за температури 23–22 °С. Після того, як сіянці проростуть, температуру повітря знижують до 13–15 °С вдень і 8–10 °С – вночі. Такий режим сіянцям, пророщеним з насіння, необхідно протягом тижня, поки рослини не сформують перший листок. Після цього рослинам підвищують температурний режим до 23–26 °С.
Томат – рослина зі стрижневою кореневою системою. Тому в процесі розсаджування у сіянців відщипують нижню частину коренів. Такий прийом стимулює розростання кореневої системи. Пікіровку розсади проводять на етапі появи двох листочків. Рослини висаджують за схемою 8х8 см і забезпечують вологість повітря в межах 80 %.
Висадка розсади у відкритий ґрунт
Ця процедура проводиться на стадії появи 8–9 листків у рослин. В середньому висота саджанця, готового до пересадки на ділянку, повинна становити близько 30 см. Високорослі сорти відразу підв’язують. На 1 м² площі висаджують 5–6 рослин. На термін посадки розсади у відкритий ґрунт впливають кілька факторів – кліматичні особливості регіону, строки настання весни і кількість опадів.
Щоб правильно виростити томати у відкритому ґрунті та отримати високий урожай, рослинам необхідно забезпечити системний полив. Після висадки розсаду не рекомендується поливати протягом десяти днів. Винятком є полив кущів томатів у разі тривалої посухи та сильної спеки. В умовах помірного клімату та похмурої погоди саджанці не поливають, інакше це може викликати захворювання на фітофтороз. Під час поливу небажано змочувати наземну частину рослин.
У період цвітіння та формування зав’язей усі помідори, в тому числі і черрі, потребують підживлення. Мінеральні добрива вносять під час поливів. На етапі дозрівання плодів ґрунт рекомендується зволожувати частіше. Це запобігає осипанню квітів, зав’язей і прискорює процес дозрівання плодів.
Догляд у період вегетації
Щоб виростити гарні томати та отримати смачні й ароматні плоди на садовій ділянці, рослинам необхідно забезпечити грамотний догляд. У процесі росту томати потребують підгортання. Ця процедура сприяє інтенсивному нарощуванню кореневої системи. В результаті цього збільшується приплив мінеральних речовин із ґрунту. Підгортання проводять двічі – в період цвітіння і дозрівання плодів. Нестача мікроелементів призводить до того, що рослини скидають зав’язі. Мульчування ґрунту не є обов’язковою умовою в процесі вирощування томатів. Мульча виступає як захисний шар для рослин у спекотні дні. Крім того, вона зберігає вологу, скорочуючи потребу в поливах.
Пасинкування в основному виконують для високорослих сортів помідорів. Низькорослі скоростиглі сорти успішно плодоносять без проведення цієї процедури. Видаляють пасинки довжиною близько 5–6 см, які утворилися в кистях з великою кількістю плодів. В ідеалі залишають не більше п’яти пагонів на одному кущі для рясного плодоношення. Деякі сорти помідорів, зокрема високорослі та великоплідні, потребують підв’язки і спорудження опори. Для цих цілей використовують кілки, арматуру, під шпалери або агрономічну сітку.
Дозарювання плодів проводиться в регіонах з прохолодним кліматом. Зірвані помідори викладають у кілька рядів у сухому і добре провітрюваному місці. Щоб томати швидше дозрівали, їх ставлять на сонячне місце з температурою близько 25 градусів. Виростити помідори у відкритому ґрунті, як виявляється, не так вже й складно. Використовуючи агротехнічні прийоми в комплексі з грамотним підходом, ви завжди отримаєте бажаний результат.