Ранньостиглі сорти томатів для вирощування без поливу в умовах Лісостепу України забезпечують сталі врожаї.
Розвиток галузі овочівництва в ринкових умовах господарювання вимагає впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій вирощування рослин. Продукція при цьому повинна бути конкурентоспроможною, тобто мати високу якість і товарність плодів. Збільшення врожайності можливе у разі впровадження нових, стійких до хвороб та шкідників, сортів помідора. Зважаючи на це, актуальним є розробка технологічних прийомів вирощування рослин помідора відповідно до зони Правобережного Лісостепу України.
Умови для проведення дослідів
Місцем проведення дослідів по вивченню перспективних сортів помідора в умовах Лісостепової зони було обрано ННВЦ дослідне поле «Докучаєвське» кафедри плодоовочівництва і зберігання продукції рослинництва.
Клімат південно-східної частини лівобережного Лісостепу України, де розташована Харківська область, — помірно континентальний. Середньорічна температура становить 7,2 °С, максимальна температура повітря за річний період в окремі роки сягає 37 °С, а мінімальна в зимові місяці — 34 °С. Зима починається всередині листопада. Холодний період із температурою нижче 0 °С в середньому триває 125–135 днів.
Найхолодніший місяць — січень, середньодобова температура якого становить 7 °С. Весна настає 20–25 березня, а в окремі роки — на 8–10 днів раніше чи пізніше визначеного строку. У першій декаді квітня відбувається перехід середньодобової температури повітря через 15 °С. Сніготанення зазвичай починається на початку березня і закінчується в першій декаді квітня. Танення ґрунту на повну глибину закінчується в першу декаду квітня, а прогрівається на глибину 20 см до 10 °С — наприкінці третьої декади квітня. Весняні приморозки припиняються в третій декаді квітня, хоча в деякі роки спостерігаються і в другій декаді квітня, а найбільш ранні — наприкінці серпня. Середньорічна кількість опадів становить 529 мм, але в окремі роки коливається від 250 до 804 мм. Під час вегетації рослин часто бувають посухи, суховії. У травні іноді спостерігається різке похолодання.
Літні місяці характеризуються високою температурою повітря. Середньорічна температура повітря за період становить: у червні — 17,9 °С, у липні — 20,2 °С, а в серпні — 19 °С. Максимальна температура на поверхні ґрунту сягала 54 °С. Осінь настає в третій декаді жовтня, переважає посушлива погода з пониженням температур, що впливає на дозрівання пізніх культур.
Утім, рік на рік не приходиться, тож температура повітря на період досліджень дещо відрізнялася від багаторічних показників. У березні, наприклад, було майже на 4 °С тепліше, ніж у попередні роки. Вища температура повітря була й у липні та серпні — майже на 2 °С. Опади, на відміну від температури, змінювалися більш суттєво. У березні випало на 17,2 мм менше, ніж за попередні роки, тоді як у травні та червні опадів було більше — на 21,3 та 39,0 мм відповідно.
Технологічні елементи й прийоми вирощування томатів
Роботи з вирощування томатів розпочали рано навесні. Стартували з приготування субстрату для вирощування розсади помідора. Використовували ґрунт і перегній у співвідношенні 2:1. Потім цей субстрат засипали в пластикові ящики. Сівбу проводили на глибину 1 см, одразу поливали теплою водою.
Підготовку дослідного поля розпочали з осені, а навесні виконали фрезерування. Восени провели оранку на глибину 22–24 см, рано навесні — культивацію на 6–8 см та боронування.
Для вирощування розсади помідора використовували субстрат — ґрунт і перегній у співвідношенні 2:1
Коли ґрунт у полі прогрівся, провели розбивку площі на облікові ділянки. Для дорощування сіянці у 48-денному віці перенесли до теплиці і провели пікіровку під агроволокно. Посадку проводили на глибину до 10 см, так, щоб не прикопати сім’ядольні листочки, одразу провели полив. Наступного дня здійснили розпушування міжрядь і накрили агроволокном для кращого росту помідорів. Догляд за рослинами полягав у своєчасному поливі, розпушуванні міжрядь, прориванні бур’янів та підживленні мінеральними добривами. Збирання врожаю проводили через добу. Останні збори плодів виконували в третій декаді серпня.
Метою досліду було визначення найбільш продуктивних сортів в умовах відкритого ґрунту в природно-кліматичних умовах Харківського району Харківської області.
Схема досліду:
1. Ефемер (контроль)
2. Загадка
3. Санька
4. Ляна
5. Мобіл
Загальні розміри досліду:
Довжина — 130 м
Ширина — 11 м
Площа — 1430 м²
Розміри ділянок:
Облікова площа — 28 м²
Довжина — 20 м
Ширина — 1,4 м
Характеристика сортів томату
Сорт томату Ефемер — ранньостиглий, весь період від сходів до збору врожаю становить 75–85 днів. Кущі детермінантні, невисокі, максимум у висоту досягають 70 см, компактні. Плоди дрібні, вагою 60–70 грам, округлої форми та апетитно-червоного яскравого кольору. Смакові якості високі, томат придатний для приготування салатів і консервації. Вирощувати цей сорт можна як у відкритому ґрунті, так і під плівкою. Має високу транспортабельність і може довго зберігатися завдяки щільній шкірці. Це універсальний сорт томата: завдяки розмірам і формі він ідеальний для засолювання, а завдяки добрим смаковим якостям може споживатися сирим.
Сорт томату Ефемер
Сорт томату Загадка зацікавить фермерів, охочих отримати врожай зі своєї ділянки раніше. Томати сорту Загадка ідеально придатні для салатів, соусів, дуже добрі при цільноплідному засолюванні. Кущ детермінантного типу з дуже потужним стеблом. Кількість листя середня, розмір і колір — звичайні для помідорів. Відрізняється компактним, невисоким кущем, що досягає висоти 45–50 сантиметрів при вирощуванні на відкритих ґрунтах. У теплиці рослини на 10 см вищі. Сорт Загадка належить до ультраскоростиглих. Від посадки насіння до збору перших плодів проходить 83–87 днів. Сорт відрізняє комплексна стійкість до основних хвороб томатів, майже не утворює пасинків.
Сорт томату Загадка
Сорт томату Санька цінується городниками за невибагливий характер. Він не вимагає підвищеної уваги, добре плодоносить у різних кліматичних умовах і на різних ґрунтах. Фермери люблять помідор цього сорту за те, що він рівномірно плодоносить до кінця літа, дозріває швидко, і кущі не потрібно пасинкувати. Насіння, зібране в один сезон, відмінно сходить і дає високий урожай наступного літа. Помідору не потрібна підв’язка, що полегшує працю городника. Помідор Санька має компактні кущі, заввишки 40–60 см, хоча трапляються випадки зростання до метра. Компактність дає можливість вирощування на обмеженій території. Сорт вважається раннім, оскільки помідори дозрівають уже через 90–100 днів з моменту висаджування розсади. Помідори цього виду мають високу стійкість до більшості поширених хвороб. Самі помідори дуже смачні, мають тонкий томатний аромат. Плоди м’ясисті і великі.
Сорт томату Санька
Сорт томату Ляна не потребує великої уваги, але формує щедрий урожай з кожного куща. Рослина низькоросла. Кущі виростають не більш ніж на півметра від землі — сорт належить до детермінантної групи. Це звільняє від необхідності споруджувати складні конструкції для підтримки кущів і не потребує виснажливого підв’язування стебел та плодових кистей. Завдяки низькорослості цю рослину багато садівників вирощують навіть удома — у міській квартирі, на підвіконні або на лоджії. Плоди томата Ляна містять більше вітамінів групи В, С та різноманітних мікроелементів. Сорт належить до скоростиглих. Рекомендується пасинкувати культуру для прискорення термінів. У результаті вже на початку серпня на кожному кущику з’являться п’ять-шість дозрілих кистей. Якщо ж ви хочете отримати дуже багатий урожай, пасинки краще не чіпати. Цей сорт — один із небагатьох, які можна вирощувати як розсадою, так і прямим висівом насіння у ґрунт. Термін плодоношення тривалий. Весь урожай достигає дружно і дуже рано, нові плоди формуватимуться до глибокої осені. Рослина цього сорту низькоросла, високоврожайна. З одного квадратного метра ділянки вдається зібрати до 10 кілограмів.
Сорт томату Ляна
Сорт томату Мобіл користується визнанням овочівників завдяки своїй надійності й високій урожайності. Це середньоранній сорт, період вегетації якого триває від 115 до 120 днів. Томат має компактні детермінантні кущі заввишки близько 60 сантиметрів. Вони вирізняються середньою густотою листя. Цей різновид помідорів характеризується надзвичайно високою стійкістю до всіх відомих захворювань. Вирощувати його можна як у теплиці, так і у відкритому ґрунті. Мобіл вирізняється гладкими плодами круглої або плоско-округлої форми, які важать від 90 до 120 грам. Плоди мають неперевершені смакові якості, добре витримують транспортування на далекі відстані.
Сорт томату Мобіл
Урожайність помідорів: поява плодів та перші підрахунки
У середньому за час досліджень рослини сорту Ефемер (контроль) забезпечили врожайність 13,5 т/га, сорту Загадка — 29,2 т/га (на 15,7 т/га більше, ніж контроль), сорту Санька — 24,4 т/га, сорту Ляна — 16,5 т/га, сорту Мобіл — 27,5 т/га. Середні показники врожайності сортів помідора свідчать, що найкращу урожайність серед досліджуваних сортів показав сорт томату Загадка (29,2 т/га). Прибавка врожайності у цього сорту становила 15,7 т/га, що у відсотковому відношенні становить 116,3 %; у сорту Санька прибавка врожайності становить 10,9 т/га (80,7 %); у сорту Мобіл прибавка врожайності становила 14 т/га (103,7%).
Отже, нами було проведено досліди та встановлено, що метеорологічні умови Харківщини, залежно від температур та режиму вологозабезпечення по роках, сприятливі для активного росту і розвитку рослин помідора, що дає змогу отримувати високу врожайність якісної продукції. Як правило, період плодоношення у рослин помідора в умовах Правобережного Лісостепу України становить 36–43 доби. Максимальна врожайність вивчених сортів томатів зафіксована у сорту Загадка (29,2 т/га), яка на 116 % вища за урожайність контрольного сорту Ефемер. Максимальний рівень рентабельності отримано у сорту Загадка, який дорівнював 132 %, у сортів Санька — 107 %, Мобіл — 128 %.