Народна медицина Алтаю найбагатіша в Російській Федерації. Її витоки йдуть в глиб віків. Недаремно в древніх тібетських, китайських і монгольських трактатах згадується про алтайські рослини і їх застосування. Народна медицина Алтаю особливо збагатилася після возз’єднання з Росією і нині налічує 703 види рослин, вживаних при лікуванні різних недуг.
Проте в застійні роки збільшення закупівель синтетичних препаратів за кордоном і випуск вітчизняних, поступово понизили заготівлі лікарських рослин. Накопичені повіками народні відомості стали забуватися, а це привело до збільшення кількості хворих.
Алтай, що колись славився довгожителями, останніми роками перетворився на самий хворий регіон Росії. Цьому сприяло збільшення отрутохімікатів і забруднення довкілля. Невиправдане збільшення хімічних добрив в сільському господарстві зробило овочі і фрукти отруйними з додаванням нітратів і інших домішок. Ось чому число хворих росте з кожним днем.
У цій ситуації людей зможуть захистити трави Алтаю з місцевої дикорослої флори. Вони не лише можуть полегшити долю хворого, але і вилікувати при наполегливому і тривалому застосуванні. Трави Алтаю можуть стати грошовим коштом для профілактики – попередження хвороб. Знайомство з алтайською лікарською флорою сприятиме дбайливому відношенню до зеленого друга. Також потрібний збір відомостей про народну медицину Алтаю з тим, щоб не загубилися крупинки накопичених багатовіковим народним досвідом знань допитливого алтайського народу.
Щоб збирати лікарські рослини, треба їх знать і добре відрізняти від отруйних. Збирач зобов’язаний дбайливо відноситься до рослин, марно не знищуючи їх. Збираючи листя, не слід залишати рослину голою. Зриваючи надземну частину рослини, не слід викоріняти її. При зборі трав необхідно залишати 30% екземплярів для відновлення заростей. Знімати кору можна тільки з бічних гілок рослин, або проріджуючи густі зарості в період сокодвижения. Ніколи не зривайте бруньки з головного ствола. Збирати надземну частину рослин треба в суху погоду після висихання роси, зрізуючи верхню частину рослин завдовжки 10-15 см.
Краща заготівля в пору цвітіння. Плоди збираються стиглими, а насіння – зрілими. Корені краще заготовлювати восени, коли рослина приготувалася до зимівлі. Обов’язково на місці викопаної рослини до ями необхідно покласти насіння і розрівняти. Корені треба промити в проточній воді або обтрусити від грунту і розрізати на частини.
Частину рослин можна сушити на сонці, а деякі в тіні під навісом або в спеціальних сушарках при температурі до 60 градусів. Лікарську сировину слід зберігати в паперових пакетах, мішках або картонних коробках в сухому, прохолодному, темному місці. Термін збереження трав 1-2 роки, коренів від 2-5 років. Отруйні рослини необхідно збирати в рукавицях і зберігати окремо.
Джерело: narodfarma
