Як дефіцит селітри може вплинути на врожай? / Freepik
Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) і Ukrainian Agribusiness Club (УКАБ) звернулися до урядових відомств із проханням невідкладно дозволити ввезення вапняно-аміачної селітри через морські гавані. Приводом стала серйозна нестача азотних підживлень напередодні весняної посівної, яка вже загрожує зниженням збору врожаю до 20%.
Як повідомляє Delo.ua, про це передає прес-служба ВАР.
Азотні підживлення під загрозою
Внаслідок атак росії на портову інфраструктуру було введено обмеження на перевантаження, зберігання і транспортування ряду вантажів, серед яких аміачна та вапняно-аміачна селітра. Разом із тим, асоціації підкреслюють, що внесення вапняно-аміачної селітри до переліку вибухонебезпечних вантажів не має наукового обґрунтування.
За їхніми відомостями, міжнародні та державні стандарти кваліфікують ВАС як безпечну речовину. Зокрема, згідно з UN Model Regulations, селітра групи UN 2071 не є вибухонебезпечною, а марки А і Б з масовою часткою азоту до 28% визнаються негорючими та мають пожежо- і вибухобезпечні властивості.
Через обмеження на імпорт і зниження внутрішнього виготовлення, ринок вже зіштовхнувся з нестачею. На період лютого 2026 року дефіцит оцінюється в 100 –170 тис. тонн. Обсяг виготовлення аміачної селітри знизився майже вдвічі – з 1,99 млн тонн у 2024–2025 роках до 1,016 млн тонн у сезоні 2025–2026 через атаки на інфраструктуру та проблеми з електропостачанням.
ВАР і УКАБ застерігають, що наслідки нестачі можуть носити системний характер для економіки. Приблизно на половині ґрунтів аміачну селітру можливо замінити вапняно-аміачною, проте зараз аграрії практично не мають доступу до неї.
Асоціації підтримують заходи безпеки в умовах війни, однак пропонують запровадити регульований імпорт за чіткими критеріями. Зокрема, пропонується дозвіл на ввезення через дунайські гавані для продукції з умістом аміачної селітри до 80% (масова частка азоту — до 27,52%) та через чорноморські гавані — до 70% (масова частка азоту — до 24,08%).
Автори звернення акцентують увагу на необхідності термінового рішення перед весняним посівом, оскільки від наявності азотних підживлень залежить не тільки врожай, а й стабільність агроекспорту та продовольча безпека України.
Delo.ua інформувало, що на посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні ризики, нестача добрив і труднощі з логістикою. У цілому очікується збір врожаю приблизно на рівні 50 млн тонн. Однак значних структурних змін відносно посівних площ не буде. Окрім того, нестача добрив загрожує недобором до 10% врожаю зернових.