Херсонщина потребує інвестицій у переробку дрібнонасінних культур, зокрема льону, а також у будівництво та відновлення елеваторів, розповів директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов, пише propozitsiya.com.
За його словами, в регіоні цьогоріч планують засіяти понад 246 тисяч гектарів. Частина цієї площі вже засіяна озимими культурами, ще близько 136 тисяч гектарів відведуть під весняну сівбу. Серед культур, які сіють цієї весни — соняшник, яра пшениця, ячмінь, горох, просо та льон.
«Переважно залишилося засіяти соняшник — понад 90 тисяч гектарів. І ще зараз аграрії активно сіють ярову пшеницю, ячмінь, горох, просо, льон», — зазначив Юнусов.
Льон на Херсонщині почали активно повертати в обробіток. Якщо у 2023 році його посіяли на тисячі гектарів, то цього року площа зросла більш ніж утричі.
«Я спілкувався з фермерами, які працюють у прифронтових територіях. Один з аргументів на користь вирощування льону — це його рентабельність. А другий — льон не горить. Торік пшениця, ячмінь часто вигорали через обстріли, фермери чергували і вдень, і вночі, але не завжди встигали загасити. А льон — безпечніший у цьому плані», — пояснює керівник департаменту.
У регіоні бракує підприємств, які могли б переробляти дрібнонасінні культури — льон, амарант та інші. Також не працює жоден елеватор, а логістика повністю зруйнована. Це змушує аграріїв везти врожай до сусідніх областей, що тягне за собою додаткові витрати.
«Фермери змушені возити зерно в необробленому вигляді до Одеської чи Миколаївської областей. А там через вологість і засміченість елеватори починають знижувати ціну. У нас є можливість будувати й відновлювати переробку — для цього потрібні інвестиції або гранти», — каже Юнусов.
За його словами, інвестувати доцільно в громади, які знаходяться у відносно безпечній зоні — за 40-50 км від лінії фронту. Серед таких — Великоолександрівська, Калинівська, Кочубеївська та Високопільська громади.
Джерело: propozitsiya.com
