На Рівненщині селяни судяться з місцевою владою за паї, які їм відмовляють наділяти у період дії воєнного стану. За словами жительки села Грушвиця Перша Марії Бульчак, вона та ще шестеро її односельців з вересня 2022 року відстоюють своє законне право у судах. Натомість сільрада оскаржує судові рішення в апеляційному порядку.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Суспільне.
Жителька села Грушвиця Перша Марія Бульчак понад двадцять років не може отримати земельну частку, яка, за її словами, належить їй за законом.
«Я хочу, щоб мені цей пай тепер наділили і відшкодували за ті роки, скільки я втратила. Бо мені дуже тяжко було, мій чоловік працював від зорі до зорі комбайнером. Він 29 років пропрацював у цьому колгоспі. То мені дуже образливо й боляче», – сказала жінка.
У сільраді наділити земельну частку відмовились, додала пані Марія:
«Суд виніс рішення задовольнити, тобто наділити мені пай. 10 січня 2023 року рішення вступило в дію. Я звернулася в сільську раду зі заявою, щоб отримати цей земельний пай. Вони притримали місяць, а згодом дали відповідь, що не наділять».
Очільниця Великоомелянської громади Алла Карпюк зараз у відпустці. Тож начальниця відділу правового забезпечення громади Людмила Бенедик пояснила, «паї не можуть виділити через війну».
«Відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України на період воєнного стану передача земель комунальної та державної форми власності в приватну власність забороняється. Жодним чином Омелянська сільська рада не перешкоджає у здійсненні права громадян, жодним чином не заперечує. Будуть внесені відповідні законодавчі зміни. Дасть Бог, закінчиться воєнний стан і право цих людей реалізуємо. Земельну частку – пай – їм надамо», – зауважила вона.
Адвокатка позивачів Юлія Щербяк пояснила, у воєнний стан діє заборона на приватизацію, а не на паювання, якого вимагають люди.
«Земельний кодекс справді забороняє приватизацію земельних ділянок під час воєнного стану. Але в цьому випадку йдеться про іншу правову форму переходу правовласності – паювання на підставі рішення суду. У такому випадку сільська рада мала б винести на розгляд сесії це питання, прийняти відповідне рішення, а не затягувати розгляд справи».
Судовий розгляд, за словами адвокатки позивачів, сповільнює ще й те, що сільрада подає апеляцію, але не сплачує судовий збір, або ж подає заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Такі дії Юлія Щербяк спостерігає відносно кількох людей, що позиваються до сільради.
Джерело: propozitsiya.com
