Агроекспорт: кукурудза рулить, олія тримається суходолу, а цукор перечепився через урядову квоту — журнал Пропозиція

Першу декаду червня на експорт оформлено майже 1,6 мільйона тонн сільгосппродукції – на 474,8 млн доларів. І за кількістю, і за грошима лідирує кукурудза. За десять днів літа за кордон її спрямували 754,5 тис. тонн, таким чином королева ланів принесла 127,2 млн доларів. На другому місці за валютною виручкою соняшникова олія: за 139,9 тис. тонн вторгували майже 112,3 млн доларів. Пшениці законтрактували 340,7 тис. тонн на 61,7 млн. Що до останньої – обсяги вивезеного не надто вражаючі, навіть з огляду на привабливіші світові ціни. Бо на полях уже збирають зерно нового врожаю і старих запасів, які можна було б продати за кордон, значно поменшало. Але кому вдалося дотримати до цих часів зерно, можуть більше вторгувати. Проте, чи виграють у підсумку, з огляду на витрати за зберігання – інше питання.

У цьому контексті з певною ностальгією можна пригадати минулий рік, коли у червні експортували понад 1 мільйон 271 тисячу тонн пшениці. Тоді, навіть попри деструктивні дії окупантів, котрі всіляко перешкоджали зерновому коридору, мали змогу більше відправляти на зовнішній ринок, адже на внутрішній тиснули значні запаси вирощеного.

За море варто подякувати ЗСУ    

Характерно, що порівняно з минулим роком наші логістичні можливості розширилися. Якщо у травні та червні 2023-го морем відрядили 88 % та 87 % відповідно, то минулого місяця попливло 95 % хлібної культури, що наближається до показника напередодні широкомасштабного вторгнення, коли майже все збіжжя проходило через порти Великої Одеси. Славити бійців ЗСУ, які захищають водні шляхи, можна і за 94 % відправленої впродовж травня нинішнього року морем кукурудзи.  

А ось соняшникова олія все ще тримається суходолу: змінилися напрямки експорту, товар досить популярний в географічно ближчих країнах ЄС. Якщо у січні-лютому  2022 року один відсоток його відряджали залізницею, два – автотранспортом, а решта морем, то зараз обсяги, які проходять через порти зменшилися до 68 – 72 %. 15 – 18 % торують собі шлях залізницею, 9 – 10 % прямують автотранспортом, а 4–5 % – поромами. 

Окреме слово про солодке. Цукру за 10 днів червня на зовнішні ринки реалізували лише 2,9 тис. тонн – на 1,5 млн доларів. Таку ситуацію спричинило запровадження українським урядом з 1 червня нульової квоти на його експорт до ЄС. Таким чином солодкий пісок став нев’їздним у жодну з країн Євросоюзу. Обмеження діятиме до кінця нинішнього року. У підсумку, цукор за валютною виручкою скотився на 22-гу  позицію з шостої у травні, коли експортували 110,5 тис. тонн. Зокрема 27,6 тис. до Болгарії (на 15,9 млн дол.), понад 24,3 тис. до Угорщини (на 15 млн дол.). Загалом у травні солодкого піску продали на понад 63,5 млн доларів.      

Сільськогосподарський рейтинг: міняємо залишки на валюту

За першу декаду червня кукурудзяний рейтинг очолила Іспанія, що імпортувала 169 тисяч тонн качанистої на 28,9 мільйона доларів. Другим, за митними даними, йде Китай з результатом 126,5 тис. тонн  (на майже 20,8 млн дол.).  У п’ятірку входять Єгипет – 93,4 тис. тонн (на 16,8 млн дол.), Нідерланди – майже 80 тис. (на 13,7 млн) та Італія – 67,4 тис. (на 10,8 млн). Далі у кукурудзяному рейтингу розташувалися В’єтнам, Туреччина, Ізраїль, Туніс, Німеччина, Кіпр, Греція, Ліван, Румунія, Литва, Франція.

Список найбільших покупців соняшникової олії також очолює Іспанія, яка за декаду придбала 25,2 тисячі тонн на 19,7 мільйона доларів. У п’ятірці також Індія – 23,7 тис. тонн (на 17,7 млн дол.), Нідерланди – 13,1 тис. (на 11,3 млн), Франція – 12,6 тис. (на 10,4 млн) та Польща – майже 11,2 тис. (9,5 млн). Далі йдуть Китай, Італія, Туреччина, Румунія, Туніс, Болгарія, Молдова, Кіпр, Ліван, Чехія, Литва, Ізраїль, Німеччина, ОАЕ, Словаччина, Греція, Великобританія та Саудівська Аравія.

І у пшеничному рейтингу також передує Іспанія, котра за першу декаду закупила 86,3 тисячі тонн цієї хлібної культури на  15,2 мільйона доларів. У п’ятірку потрапили В’єтнам – майже 54 тис. тонн (на 10,2 млн. дол.) , Єгипет – 46,3 тис (7,7 млн), Алжир – 34,5 (6,3 млн), Таїланд – 27,2 тис. (понад 5 млн). Цікаво, далі у переліку значиться Індонезія, де ми вимушені нещадно конкурувати з росією, що там намагається закріпитися. Впродовж першої декади червня за 26,5 тисячі тонн української пшениці острівна держава витратила 5,4 мільйона доларів. За нею йдуть Італія, Марокко, Греція, Ліван, Туреччина, ОАЕ, Ізраїль, Великобританія, Нідерланди та Німеччина.         

Слово про імпорт та вікно можливостей

За десять днів першого місяця літа за обсягами імпорту агропродукції лідирують товари для годівлі тварин, яких завезли до України майже 4,6 тисяч тонн, витративши на їх закупівлю 8,89 мільйона доларів. Далі у переліку значаться «інші харчові продукти» – їх придбали на 8,8 млн, морожена риба – на 8,67 млн, етиловий спирт – на 8,37 млн, помідори – на 8,16 млн, кава – на 7,37 млн, риба свіжа або охолоджена – на 5, 89 млн…    

До речі, очікування трейдерами зростання світових цін, приміром, на кукурудзу, схоже, потроху починає розчинятися. «Виною», зокрема, добрі польові новини зі Сполучених Штатів. Попри дощі сівба там кукурудзи, як і сої, випереджає п’ятирічні середні темпи. На цю звістку реагують біржі. Й чим краще складатиметься ситуація на ланах США, тим менші сподівання реалізаторів сільгосппродукції, що ціни на вирощене йтимуть угору. Бо навіть затягування сівби через опади ще не означає для Штатів та й світового ринку недобір або гіршу якість, адже виправити ситуацію може лагідна для рослин погода у період вегетації та сприятливі умови під час збирання восени.

Валерій Друженко.

Малюнок Олексія Кустовського

         

Джерело: propozitsiya.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *