Бартер — це прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами. В Україні особливого поширення набув у 90-х роках, проте й сьогодні ця система повертається. Користуються бартерною схемою «гравці» аграрного ринку, часто працюють за бартером виробники агропродукції в обмін на послуги, які надають їм їхні партнери.
Про особливості бартеру, як можливості вижити в умовах війни, розповідають експерти, які безпосередньо стикаються з такою системою у своїй роботі.
Наскільки сьогодні поширена бартерна система?
Сергій Васьков, співзасновник, керівний партнер, лізингова компанія «Еска Капітал»
На агроринку бартерна схема була присутня ще до війни. Часто аграрії пропонували один одному розрахунки продукцією (коли за надані послуги розраховувалися, наприклад, зерном). Наразі, в час війни, такі схеми набули ще більшого поширення. Багато аграріїв не можуть експортувати свою продукцію так, як це було раніше, тому, наприклад, нам вони пропонують працювати за бартером. Але, якщо до війни було зрозуміло скільки коштує зерно, де його зберігати і як його експортувати, то зараз це достатньо велика проблема, експортні канали не дуже надійні і який результат отримає компанія вивозивши продукцію за кордон, не відомо. Тому дійсно схеми активізувалися, але чи є вони дієвими — велике питання.
Бартерна схема може нормально працювати, якщо функціонує експорт, щоб розуміти як розмінювати зерно на гроші.
Богдан Круглик, директор, компанія «FRENDT»
Компанії, які на ринку присутні більше десяти років користуються такою системою, вони розуміють цей ринок. «Молодим» компаніям, які спеціалізуються на технологіях, наприклад, така схема не притаманна. Ми, своєю чергою, в бік бартеру не дивилися, розвиваємо свій напрямок, нам зручно працювати за гроші. Але на сьогодні з десяти продажів, сім вимагають того, щоб ми працювали за бартером. Тому варто вибудувати довіру між компаніями, які практикують бартерну схему.
Чи не зіграє бартер «злий жарт» з не доброчесними компаніями?
Сергій Васьков, співзасновник, керівний партнер, лізингова компанія «Еска Капітал»
Щодо неетичного поводження на ринку агрономії варто сказати, що є люди, які купують продукцію задешево, але ж вони все одно її купують, тобто, не хочеш, не продавай. З іншого боку, у аграріїв є борги перед фінансовими компаніями тощо і їм потрібно думати як закрити їх, тому варто продавати продукцію як пропонують клієнти, оскільки можна взагалі нічого не продати, відповідно, не отримати гроші і не погасити борги. Ми, наприклад, бачимо прояв недобросовісної поведінки з боку аграріїв більше, ніж з боку трейдерів чи інших представників ринку. Тому наразі потрібно об’єднувати зусилля і навчитися працювати в таких складних умовах.
Перспективи. Що потрібно робити агровиробникам, щоб вижити в умовах війни?
Олександр Буковинський, виконавчий директор, лізингова компанія «Еска Капітал»
Одному важко купити обладнання, сушильний цех, морозильні камери, наприклад, та інше, а якщо спільно об’єднати зусилля, то буде значно простіше, ефективніше і це той вихід зі складної ситуації, який може бути на сьогодні.
Сергій Васьков, співзасновник, керівний партнер, лізингова компанія «Еска Капітал»
В Україні варто розвивати переробку агропродукції, щоб продавати її з доданою вартістю і товар було легше експортувати або імпортувати всередині країни. Наша компанія фінансує такий напрям як всередині країни, так і для тих фермерів, хто працює на європейський ринок.
Богдан Круглик, директор, компанія «FRENDT»
Агровиробникам варто зрозуміти, що так як раніше вже не буде і якщо є бажання утримати свій бізнес, потрібно чути своїх партнерів і клієнтів. Слід розуміти, що ті компанії, які співпрацюють з аграрієм, вони і є ті партнери, з якими варто комунікувати та діяти на рівних правах. Потрібно об’єднуватися з колегами. Крім того, працювати з витратами підприємства і рахувати рентабельність вирощування тієї чи іншої культури, таким чином можна утримувати бізнес в час війни.
В. Полевик, [email protected]
Джерело: propozitsiya.com
