Осіннє внесення азотних добрив, наприклад, 100 кг селітри або сульфату амонію, є важливим для мінералізації соломи попередника та забезпечення стартового розвитку ріпаку, особливо якщо сівба була пізньою.
Про це у статті «Ріпак: інструкція з експлуатації» журналу The Ukrainian Farmer пише Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна»).
Сірка, як компонент сульфату амонію, є обов’язковим елементом живлення ріпаку. Бор рекомендується вносити ще з осені, особливо після сильних опадів, оскільки він швидко вимивається.
Фосфор є критично важливим елементом для стартового розвитку озимого ріпаку. Добриво амофос (з вмістом 11:52 або 12:61) слід вносити локально стрічкою поряд із рядком посіву, а рідке комплексне добриво (РКД), наприклад, з формулою 5:25, — безпосередньо в рядок. В обох випадках норма внесення становить 20-30 кг/га.
РКД надає перевагу за умов нестачі вологи або неоптимального рівня pH ґрунту. Гранульовані добрива не варто вносити безпосередньо в рядок. Їх фітотоксичність для молодих коренів посилюватиметься зі зменшенням вологості ґрунту, зі збільшенням сольового індексу добрив та з підвищенням норми внесення (критичною вважається норма понад 50 кг/га у фізичній вазі).