Глобальні продовольчі системи знаходяться під постійним тиском через зміну клімату, геополітику та економічні виклики, які впливають на роботу фермерів. Водночас населення планети зростає, а отже, є велика потреба виробляти більше їжі затрачуючи менше ресурсів.
Для проведення опитування «Голос фермера» компанія «Байєр» доручила агентству Kekst CNC провести незалежне інтерв’ю: опитали 800 фермерів у восьми країнах світу, які представляли великі та малі фермерські господарства світових країн включно з Україною (Австралія, Бразилія, Німеччина, Індія, Кенія, Китай, Україна та США). Це перше опитування, спрямоване на виявлення особистих поглядів фермерів на вплив зміни клімату на сільське господарство. Зосередилися також на досвіді роботи фермерів, випробуваннях, на аграрному виробництві в цілому та шляхах подолання нагальних проблем.
Так, за результатами опитування «Голос фермера» 79 % українських фермерів позитивно оцінюють майбутнє аграрного сектору, 50 % працюють над покращенням землі для подальшого якісного ведення сільського господарства, проте 70 % опитаних агровиробників України зазначили, що відчувають значне підвищення цін на ЗЗР, добрива та насіння, яке безпосередньо впливає на їхній бізнес, а 77 % агровиробників відмітили, що зміна клімату значно впливає на їхнє виробництво.
У компанії «Байєр» працюють над підходами до відновлювального сільського господарства, зокрема, і фермери на місцях впроваджують новітні технології та прийоми, які дають можливість виробляти більше їжі, в той же час, відновлювати та зберігати природу.
Потрібно виробляти більше їжі, але менше впливати на землю
Родріго Сантос, президент Аграрного підрозділу, член правління, компанія «Байєр»
- Населення планети може збільшитися на 2,2 мільярда людей. І нам потрібно буде виробляти на 50 % більше їжі та кормів, ніж виробляється сьогодні. Але ми маємо використовувати на 20 % менше землі. Тому нам украй як потрібно відновити більше земель, працювати в кооперації з природою!
Є декілька ключових аспектів, з якими стикається суспільство, — це виробництво їжі, продовольча безпека та кліматичні зміни. І це має прямий вплив на сільське господарство. Наукові інноваційні розробки можуть сприяти тому, щоб сільське господарство стало частиною вирішення цих ключових проблем. Але, хто впорається з цим викликом?
Суспільство — це одне, але всі вищезазначені аспекти суттєво впливають на фермерів та на врожайність вирощуваних культур, на здатність фермерів виробляти їжу та корми.
Я дуже багато спілкуюся з фермерами і з одним аграрієм у Німеччині ми говорили про здоров’я ґрунту, про відновлення регенеративного сільського господарства. І, звичайно, для фермера, це найважливіше. Один з меседжів, який ми зафіксували під час опитування, — це те, що фермери прагнуть покращити регенеративне сільське господарство у майбутньому.
Нещодавно, я також відвідав Індію. Там спілкувався з фермерами, які вирощують рис. 40 мільйонів гектарів засіяно рисом в Азії, фермери переходять від традиційного способу вирощування до новітніх методів прямим висівом, так вони виробляють більше продукції, працюють над збереженням води, зменшенням викидів метану, вуглецю, збільшують біорізноманіття, покращують стан ґрунтів. Це серйозна трансформація системи, яку ініціюють самі агровиробники.
Також я був у Кенії, відвідав сільську місцевість, спілкувався з дрібними фермерами. Вони використовують нові гібриди та технології, щоб мати можливість не лише прогодувати свою сім’ю, але й забезпечити їжею громаду.
Я зрозумів, що саме фермери по всьому світу займатимуться регенеративним сільським господарством, вони зможуть зберегти цю планету і прогодувати населення. Це дуже важливо!
Орієнтація на відновлення земель: думки фермерів з Америки, Німеччини, Нігерії та Аргентини
Безсумнівно зміна погоди, клімату в цілому є головним чинником для фермерів. 70 % аграріїв відзначили, що пережили посушливий період і це суттєво вплинуло на сільське господарство. Загальні втрати доходів у середньому становили приблизно 16 %. 31 % фермерів повідомили, що спостерігають коливання погоди. 97 % дрібних фермерів з Індії зазначили, що стикаються зі зміною погоди і 42 % з них спостерігають зниження врожайності через це.
Педро Віньо, фермер, Аргентина
- Минулий рік видався досить складним, ми пережили сильну спеку, також у нас бувають пізні морози. У нашому господарстві врожайність культур була вдвічі меншою, ніж у попередні сезони, а деякі фермери взагалі нічого не зібрали. Тож, клімат сьогодні є для нас великою проблемою.
Скотт Генрі, фермер, США
- За останні три роки ми спостерігали кілька змін погоди, які трапляються раз на сто років. Наприклад, у 2020 році пронісся ураган, який знищив 100 % нашого врожаю кукурудзи, зруйнував зернові потужності та завдав збитків на понад мільйон доларів. Також бувають посушливі періоди та рясні весняні дощі, які обмежують нас вчасно дістатися до поля. Загалом спостерігається мінливість погоди, яка безперечно зростає.
Маркус Холткіртер, фермер, Німеччина
- Наш сезон у Німеччині почався з дуже вологої зими, тому не було жодного шансу вчасно підживити озимі культури, а також почати сівбу кукурудзи. А вже після висіву зернової весна видалася сухою, як і в минулі роки. Пізніше, коли зібрали половину врожаю пшениці, опади тривали більше чотирьох тижнів, тож частина пшениці та ріпак залишилися в полях.
Пейшенс Коку, фермерка, Нігерія
- Ми вже зіткнулися з багатьма проблемами. Вирощували вігну спаржеву (китайська кущова квасоля або «коров’ячий горох»), аби потім продати фермерам, урожай культури був дивовижний. Однак дощило надто довго, тому ми втратили приблизно 80 % врожаю вігни. Цього року в сезон ми увійшли з надією, що погода буде сприятливою, проте дощів недостатньо, спостерігається посуха. Тож для нас, фермерів, — це дійсно виклик.
Сільське господарство може існувати лише в балансі з природою. Як зберегти цей баланс?
Скотт Генрі, фермер, США
- Ми розглядаємо землеробство та здоров’я ґрунту як одне ціле, тому робимо все в нашому господарстві саме для збереження ґрунтів. Отже, чим більше ми можемо використовувати те, що дає нам природа, тим краще. Тож для нас важливо працювати по-новому, впроваджувати інновації та новітні технології. У господарстві ми використовуємо атмосферний азот для живлення рослин, застосовуємо біопрепарати, вони допомагають вловлювати азот тим самим насичують рослини поживними речовинами.
Педро Віньо, фермер, Аргентина
- Я хочу зосередитися на мікробіології. В одному грамі ґрунту міститься 10 000 мільйонів живих організмів. Ми періодично проводимо аналіз ґрунту. Це дає нам розуміння як працювати, щоб примножувати врожаї і бути стійкими до кліматичних змін. Тому, я пишаюся тим, що залишу своїм дітям кращі землі, ніж ті, які я отримав від батьків.
Пейшенс Коку, фермерка, Нігерія
- Я завжди дивувалася, чому в моїй країні такі низькі врожаї? І думала про те, щоб давати більше азоту рослинам. І ось, одного разу я поспілкувалася з колегою і він розповів мені про те, що справа в ґрунті, який потребує відновлення. І я почала працювати над цим, хоча й думала спочатку, що відповідні прийоми не спрацюють в моїй країні. Я була впевнена, що No-till не буде актуальним у Африці. Але колега мене переконав, щоб я спробувала. Отже, ми виділили чотири гектари під No-till, результат вразив, нам вдалося накопичити воду та примножити врожай, в ґрунт почали повертатися мікроорганізми. Тому сьогодні ми працюємо за «нулем», навіть на банановій плантації дуже мало обробляємо ґрунт. А також закликаємо й інших фермерів працювати за нульовим обробітком ґрунту. Я сподіваюся, що фермери в Африці зрозуміють, що варто відновлювати те, що ми маємо, бо без цього нічого не буде. Здоров’я ґрунту — дуже важливий фактор у сільському господарстві.
Маркус Холткіртер, фермер, Німеччина
- Для нас ґрунт дуже важливий. Ми багато років працюємо у сфері тваринництва, тому вносимо багато органіки й перегною від покривних культур у ґрунт.
Також нам важко працювати за правилами, які встановлює уряд в Європі щодо ведення сільського господарства, не завжди можна щось застосовувати на ґрунтах, бо забороняють вимоги.
Скотт Генрі, фермер, США
- Я вважаю, що для нас важливим є баланс економічної стійкості з екологічною. Сьогодні ціни на добрива є однією з проблем, з якими стикаються аграрії. Ми поставили собі за мету спробувати зменшити використання добрив або, якщо не повністю відмовитися, то хоча б замінити безводний аміак на альтернативні рішення, які є значно дешевшими.
Також ми оцінюємо наші витрати та бюджет, який формується внаслідок зібраного врожаю і розуміємо, за рахунок чого можемо зекономити, але рік на рік не схожий.
Пейшенс Коку, фермерка, Нігерія
- Ми потребуємо більше інструментів для впровадження No-till технології. Для нас випробуванням є навіть базові речі. Також ціни на добрива завжди були проблемою для наших фермерів. Африканські фермери, мабуть, одні з тих, хто найменше використовують добрива. Також ми найбільш імпортозалежні, а ще боремося з валютними випробуваннями. Тому технології, які дають можливість вкладати менше, а отримувати більше є дуже важливими для нас. Якщо біотехнології для Європи, США — це обов’язкова опція, то нам варто приймати рішення, застосовувати їх чи ні. Тому багато фермерів вирощують врожай, але не вносять добрив, бо не можуть собі цього дозволити і сподіваються на випадок. Інновації — це те, що допоможе подолати продовольчу кризу в найбільших населених пунктах планети.
«Байєр» намагається впроваджувати інновації, які допомагають її клієнтам, фермерам досягати своїх цілей та результатів, а також долати наслідки впливу навколишнього середовища. Отже, які найважливіші інноваційні рішення були б актуальними сьогодні?
Педро Віньо, фермер, Аргентина
- Точне землеробство — це гарне рішення. Будь-які інструменти, які допоможуть нам вкладати менше, а отримувати більше, будуть чудовими для нас. Також важлива генетика, інноваційні гібриди тому, що нам потрібно більше врожаю. Я впевнений, що таким чином ми зможемо зробити світ кращим у майбутньому.
Скотт Генрі, фермер, США
- Для нас важливі інноваційні технології щодо вирощування зернових культур, бо це дає можливість рослинам бути більш стійкими до складних погодних умов та можливість отримувати додатковий врожай. Наприклад, моніторинг посівів допоможе нам виробляти більше продукції, яка відповідатиме вимогам споживачів.
Маркус Холткіртер, фермер, Німеччина
- У Німеччині використовують багато новітніх технологічних підходів. І нам потрібно більше, ніж сучасні пестициди та нове, сучасне насіння зернових, щоб протистояти змінам клімату. Дуже важливими для нас є цифрові рішення, точні сівалки для висіву насіння, системи моніторингу посівів тощо.
Пейшенс Коку, фермерка, Нігерія
- Нам потрібно більше інновацій в напрямі біотехнологій, аби мати можливість запроваджувати сучасні рішення на початковому етапі роботи. У Нігерії існує закон, який дає змогу вирощувати генетично модифіковані культури, тож компаніям варто просувати відповідні інновації та наукові розробки на ринки Африки, бо ми справді маємо велику потребу в цьому. Отже, можна адаптувати технології для потреб фермерів у різних країнах, де є можливість максимально використати будь-які інноваційні рішення.
Рослинництво. Виклики сьогодення та можливості їх подолання
Багато фермерів поколіннями займаються сільським господарством, вони керують землею та навколишнім середовищем і хочуть працювати на благо нашої планети. Вони знають задля чого працюю і хочуть залишити позитивний слід для майбутніх поколінь. Аграрії прагнуть підвищити продуктивність рослин, щоб відповідати викликам сьогодення та майбутнього.
Відомо, що сільське господарство є частиною економічного розвитку в будь-якій точці світу. Тож, якщо фермери не матимуть інструментів, не впроваджуватимуть інноваційні технології, то не впораються з викликами, впевнені експерти.
Доа Мотал, старша радниця Світової організації торгівлі в Женеві. Відділ сільського господарства та товарів СОТ
- Світова організація торгівлі прагне об’єднати підприємства по всьому світові. Щоб займатися сільським господарством, виробляти продукцію, потрібно мати добрива, пестициди, техніку тощо і СОТ дає таку можливість, так міжнародна торгівля стає упорядкованою та організованою.
Наразі міжнародна торгівля є фундаментальною для сільського господарства, і причина полягає саме в екологічних і кліматичних викликах. Багато людей не розуміють, що, коли, наприклад, яблуко переміщується з однієї країни в іншу, разом із ним переміщується земля, вода та енергія, які затрачені на виробництво цього яблука. З глобальної точки зору, життєво важливо, щоб ми сприяли міжнародній торгівлі та продовольству, оскільки так будуть ефективно розподілятися природні ресурси. Для такої країни, як Єгипет, життєво важливою є вода без якої неможливо вирощувати продукцію, тому вкрай необхідно імпортувати харчові продукти в Єгипет, а не намагатися вирощувати їх там. Отже, ми повинні сприяти потоку продукції по всьому світу, звісно, зважати на логістику, навколишнє середовище, на те, яким чином ми переміщуємо цю продукцію. Також потрібно враховувати той факт, що кліматична криза прогресує, і катаклізмів, на жаль, буде більше у різних частинах земної кулі. Тому дати можливість продовольству мігрувати країнами, аби протистояти цим лихам, а також не допустити голоду — це дуже важливо. Є країни, які повністю залежать від імпорту продукції задля забезпечення своєї продовольчої безпеки, як, наприклад, країни Перської затоки, вони імпортують до 90 % продовольства.
Френк Терхорст, керівник відділу стратегії та сталого розвитку рослинництва «Байєр», Монхайм
- Ми багато говорили про виклики, які постають перед нами: зміна клімату, екстремальна погода, витрати на виробництво, на ведення бізнесу, трудові проблеми тощо. Нам потрібно збалансувати виклики і можливість рухатися вперед. Ситуації, в яких опиняються фермери досить різні, залежно від того, де вони знаходяться та яку культуру вирощують, але потреби й очікування насправді дуже схожі. Це інновації, нові технології та рішення. Тож, саме зараз ми думаємо про це, працюємо над розвитком регенеративного сільського господарства. Віримо, що можемо зробити значний внесок.
Кіп Том, керівник фермерського господарства Tom Farms, Лісбург, Індіана, США. З 2019 року — посол США в Агентствах ООН з питань продовольства та сільського господарства
- Майже мільярд людей у всьому світі відчувають нестачу їжі. І ця цифра може зрости. Отже, що ми робимо, щоб підтримати агровиробництво і зробити все можливе, як приватні компанії та державні організації, щоб забезпечити продовольчу безпеку в усьому світі? Ми розраховуємо на те, що FAO і WFP виконають свою роботу, але, потрібно, щоб долучалися ще й такі компанії, як «Байєр» та інші, які володіють інтелектуальною власністю, знаннями та методиками. Однак це станеться лише за умови співпраці між приватними компаніями та міжнародними організаціями. Погляньте на африканський континент, він має 1,1 мільярда гектарів сільськогосподарських угідь, але там прогресує голод. Така компанія, як «Байєр», має інтелектуальну власність і може змінити ситуацію. Вона може запровадити інновації, що покращить розвиток економіки, і ті люди зможуть жити краще.
Доа Мотал, старша радниця Світової організації торгівлі в Женеві. Відділ сільського господарства та товарів СОТ
- У Світовій організації торгівлі ми не встановлюємо правил, не вказуємо країнам, як займатися сільським господарством. Проте ми надаємо урядам можливість регулювати свої сільськогосподарські сектори, встановлювати стандарти, правила, норми, за умови, що ці норми ґрунтуються на науці, на оцінці ризиків і не є перешкодами для торгівлі. Ми також надаємо урядам простір для використання інструментів торговельної політики, таких як субсидії, для досягнення некомерційних цілей, за умови, що вплив на торгівлю не є негативним. Так, наприклад, у сфері субсидій ми даємо можливість урядам субсидувати своїх фермерів для досягнення екологічних цілей, розвитку, покращення інфраструктури тощо. СОТ намагається зменшити заходи, які негативно впливають на торгівлю. Тож «Голос фермера» доноситься до СОТ через уряди. Однак ми також спілкуємося безпосередньо з фермерами під час заходів, які організовуємо, як, наприклад, громадський форум, у якому взяли участь багато фермерських організацій, щоб поговорити з членами СОТ про різні ініціативи. Отже, є багато способів залучити фермерів до СОТ.
Щодо врегулювання комерційних суперечок між фермерами іноді залучають експертів, аби надати свідчення та вказівки фахівцям чи суддям під час вирішення дуже складних сільськогосподарських суперечок.
Френк Терхорст, керівник відділу стратегії та сталого розвитку рослинництва «Байєр», Монхайм
- Ви говорили про проблеми, про екосистеми, і ми також думаємо про відновлюване сільське господарство та про те, чого маємо досягти. І багато речей уже відбувається. «Байєр» фактично працює на понад 137 мільйонах гектарів у всьому світі і в цьому допомагають рішення, але цього все одно недостатньо, щоб впровадити фундаментальні зміни та допомогти фермерам масштабно перейти до регенеративного сільського господарства. І тому, нам потрібні партнерства. У нас, наприклад, є велика співпраця в цифровому просторі з Microsoft. Зараз у нас є кілька стратегічних партнерів у біологічній сфері, але все частіше ми думаємо про співпрацю з іншими великими галузевими партнерами, щоб запропонувати більш цілісні рішення для ферм і полегшити їхнє впровадження. Прослідковуються деякі фундаментальні зміни в технологіях, одна — це цифрова трансформація, а інша — це прорив у галузі біологічних наук. Тому зараз ми розглядаємо технології, які могли б замінити принаймні частину сегмента синтетичних добрив. Сьогодні ми працюємо над продуктами, які мають значно менший вплив на навколишнє середовище.
Кіп Том, керівник фермерського господарства Tom Farms, Лісбург, Індіана. З 2019 року — посол США в Агентствах ООН з питань продовольства та сільського господарства
- Якщо говорити про сільське господарство, часто вважають, що за допомогою певного рішення можна впоратися з проблемами у всьому світі. Однак, кожен фермер, в різних країнах має дотримуватися власного підходу, бо умови вирощування культур різні. Тому я вважаю, що потрібно надати можливість фермерам знаходити рішення, бо вони знають, як саме варто працювати на своїй землі. Щодо регенеративного землеробства, зберігаючи природу, відбувається менший вплив на клімат і фермерам потрібно впроваджувати інновації, які допоможуть природі. Нам варто пришвидшити впровадження інновацій у сільському господарстві, бо сьогодні все відбувається досить повільно. Треба співпрацювати з урядовцями, регуляторними органами, щоб розуміти, що ми, як аграрії, можемо зробити, аби вирішити деякі з вищезгаданих проблем.
Доа Мотал, старша радниця Світової організації торгівлі в Женеві. Відділ сільського господарства та товарів СОТ
- Обмеження експорту продуктів харчування — це одна з найбільших проблем, з якою ми сьогодні стикаємося у Світовій організації торгівлі. Країни вже не хочуть продавати продукцію, а бажають примножувати її на внутрішньому ринку. Через пандемію COVID, війну країни відмовляються експортувати продукцію та залишають її вдома, бо хочуть мати впевненість, що їхня продовольча безпека збережена. Ми в СОТ намагаємося запевнити країни у зворотному, вони повинні знати, що можуть покластися на міжнародні ринки та глобальну торгову систему, щоб забезпечити себе їжею. Тож ми маємо продовжувати боротьбу з експортними обмеженнями.
За словами виконавчого віце-президента з науки та сталого розвитку компанії «Байєр» Матіаса Банінгера, великі компанії, провідні організації, фермери та інші учасники аграрного сектору працюють над тим, щоб у світі не було голоду, однак статистика показує, що за десять років кількість голодних людей може сягнути 650 мільйонів, а може й більше мільярда. Тож не можна погодитися з тим, що світ продовжує до ладу працювати з продовольчою системою, бо вона не в змозі забезпечити їжею всіх.
Україна — одна з основних країн, яка забезпечує продовольством світ. Проте багато підприємств у нашій державі зазнали руйнувань внаслідок повномасштабної війни, яку розв’язала росія у лютому 2022 року. Так, чимало господарів не змогли зібрати бажаний врожай, висіяти культури для майбутнього врожаю, а також втратили зерносховища, техніку, дехто навіть повністю втратив можливість вести сільськогосподарську діяльність, а хтось релокував підприємства з «гарячих» точок у більш безпечні регіони, але працює частково. Внаслідок цих подій агровиробництво в Україні зменшилося. Фахівці кажуть, що збіжжя вистачатиме для українців, а ось для світу українського зерна стало менше. Звичайно, попри все, наші аграрії продовжують вирощувати культури, селекціонери та науковці — створюють стійкі до різноманітних викликів гібриди, ЗЗР, а інженери виготовляють надсучасну інноваційну техніку, аби робота в полі була зручною, безпечною, швидкою та ефективною. Також Україна продовжує годувати світ і експортує продукцію, хоча й зі складнощами. Ми вистоїмо перед всіма викликами і пристосуємося до зміни клімату, яка щосезону прогресує, адже фермери тримають «руку на пульсі».
В. Полевик, [email protected]
Джерело: propozitsiya.com
