Осіннє внесення азоту (100 кг селітри або сульфату амонію) є важливим для мінералізації соломи попередника та забезпечення стартового розвитку ріпаку, особливо за пізньої сівби.
Сірка (наприклад, у формі сульфату амонію) є обов’язковим елементом живлення ріпаку. Бор рекомендується вносити ще з осені (особливо після рясних опадів), бо він швидко вимивається.
Фосфор є критичним елементом для стартового розвитку озимого ріпаку. Амофос (11:52 або 12:61) вносять локально стрічкою поряд із рядком, а РКД (наприклад, 5:25) — в рядок. В обох випадках норма становить 20-30 кг/га.
РКД надають перевагу за браку вологи або неоптимального рН ґрунту. Гранульовані добрива не варто вносити безпосередньо в рядок, оскільки їхня фітотоксичність для молодого коріння посилюється зі зменшенням вологості ґрунту, зростанням сольового індексу добрив та збільшенням норми внесення (критично — понад 50 кг/га у фізичній масі).